Abstract:
Стаття присвячена виявленню мовностилістичних засобів стратегії ухиляння від прямої відповіді та її
тактик, за допомогою яких вона реалізується в англомовному дискурсі.
У контексті нашого дослідження стратегія – це комплекс мовленнєвих дій, націлених на реалізацію інтенції
мовця за допомогою відповідних тактик, які втілюються завдяки певним мовностилістичним засобам. Стратегія ухиляння від прямої відповіді адресата покликана запобігати передачі співрозмовнику значущої інформації,
послаблювати потенційно конфліктну взаємодію, сприяти нормалізації інтеракції.
З’ясовано, що для реалізації стратегії ухиляння від прямої відповіді застосовуються головним чином тактика
ухиляння через апеляцію до часового чинника, тактика відмови, тактика узагальнення. Досліджувана стратегія
дозволяє адресату не надавати негайно відповідь на питання, яке є, на його думку, недоречним або небажаним.
Але при цьому мовець не порушує «ланцюг», що утворюється завдяки послідовній зміні ролей мовця і слухача, не
відмовляється від співпраці, дотримується правил гармонійної комунікативної взаємодії.
У реалізації стратегії ухиляння від прямої відповіді тактика ухиляння через апеляцію до часового чинника
має на меті без руйнування позитивного тону комунікації посилатись на часові обставини як причину, через яку
для мовця не є можливим надати відповідь адресанту. Тактика відмови спрямована на уникнення відповіді через
експліцитну відмову з її обґрунтуванням, що забезпечує пом’якшення категоричності судження. Тактика уза-
гальнення орієнтована на приховування адресатом конкретної відповіді з істинним змістом і характеризується
відсутністю інформативності його реплік, не відображаючи власної точки зору мовця.
Наведені у статті приклади та їхній аналіз свідчать про спроможність певних мовностилістичних засобів
слугувати втіленням стратегії ухиляння від прямої відповіді. Серед спектру мовностилістичних засобів виділено прислівники часу, конструкції у майбутньому часі, вставні конструкції, заперечні конструкції, неозначені
займенники, гіперболу, невербальні знаки, імперативи, які спонукають до спільної дії.
The article focuses on revealing linguistic and stylistic means that realize a strategy of evasion from direct response
and its tactics which are used for implementation of the strategy in the English-language discourse.
In our research we deal with a strategy as a set of speech actions that aim to realize a speaker’s intentions due to
certain tactics which are implemented with the help of some linguistic and stylistic means. The strategy of evasion from
direct response used by an addressee is employed to avoid conveying substantial information, weaken potentially conflict
interaction, contribute to its normalization.
It has been established that for the realization of the strategy of evasion from direct response mostly the tactics
of evasion through appeal to a time factor, the tactics of refusal, the tactics of generalization are used. The strategy enables
an addressee not to give an immediate response to a question that can be characterized as inappropriate or undesirable.
It should be noted that a speaker does not refuse to cooperate or break a “chain” that is created due to a speaker change
but he/she follows the rules of harmonic interaction. Within the realization of the strategy of evasion from direct response the tactics of evasion through appeal to a time
factor aims at referring to time circumstances as an excuse that makes giving a reply by an addressee impossible. In this
case there is no destruction for positive tone of communication. The tactics of refusal is considered to be evasion from
direct response due to explicit refusal with its rationale that provides softening of categoricity of a statement. The tactics
of generalization is used to hide an addressee’s specific reply that has to include genuine information. The above tactics
has no informational value and it does not represent a speaker’s point of view.
The cited discursive fragments in this paper have exposed an ability of a broad range of the linguistic and stylistic means
to realize the strategy of evasion from direct response. Among the means there are adverbs of time, structures of future
tenses, linking words, negative structures, indefinite pronouns, hyperbole, components of non-verbal communication,
imperatives that encourage and express a proposal for a joint action.
Description:
Нісаноглу, Н. Г. Стратегія ухиляння від прямої відповіді
в англомовному дискурсі / Н. Г. Нісаноглу // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Германістика та міжкультурна комунікація / голов. ред. О. В. Ребрій. – Херсон, 2022. – Вип. 1. – С. 31-35.