dc.description.abstract |
Мета роботи. Статтю присвячено процесу розвитку Постійних дипломатичних представництв Радянської
України у світі другої половини ХХ століття.
Методи. Основою методологічного висвітлення дослідження є загальнонаукові та спеціально-історичні
методи, а також наукові принципи. Розгляд структурних особливостей формування дипломатичного апарату
Української Радянської Соціалістичної Республіки та Постійних представництв Радянської України здійснено
за допомогою структурно-функціонального методу. Використання наукового методу системного аналізу дало
змогу виявити та простежити порядок взаємозв’язку Постійних представництв України з іншими дипломатичними інституціями. Застосування історико-генетичного методу дало можливість простежити процес формування
органів української дипломатії другої половини ХХ століття. Під час вивчення архівних матеріалів було викорис-
тано метод джерелознавчого аналізу. Висвітлення процесу розвитку дипломатичних представництв Радянської
України другої половини ХХ століття пов’язано з використанням проблемно-хронологічного та історико-порівняльного методів. У роботі використані такі наукові принципи: історизму, наступності, цілісності, системності,
об’єктивності.
Результати. У статті проаналізовано основні аспекти розвитку та діяльності Постійних дипломатичних представництв Радянської України у другій половині ХХ століття. Показано процес співпраці фахівців дипломатичного апарату з державними органами Радянської України. Простежено процес зміни кількісного складу працівників дипломатичного корпусу Радянської України у другій половині ХХ століття. Розкрито особливості роботи
українських дипломатів за кордоном. Висвітлено процес взаємодії українських дипломатів з українською діаспорою. Відображено вплив українського дипломатичного корпусу на формування й визначення основних напрямів
міжнародної політики Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Висновки. Доведено, що, попри перебування України у складі СРСР, відбувався поступовий процес розвитку
інституцій українського дипломатичного апарату та Постійних дипломатичних представництв Радянської України за кордоном у другій половині ХХ століття.
The purpose of the work. The article is devoted to the process of development of the Permanent Diplomatic
Missions of Soviet Ukraine in the world of the second half of the XX century.
Methods. The basis of methodological coverage of this article are general and special-historical methods, as well as
scientific principles. Consideration of the structural features of the formation of the diplomatic apparatus of the Ukrainian
Soviet Socialist Republic and the Permanent Missions of Soviet Ukraine is shown using the structural-functional method.
The use of the scientific method of system analysis allowed to identify and trace the order of interrelation of the Permanent
Missions of Ukraine with other diplomatic institutions. The application of the historical-genetic method allowed us to trace the process of formation of the bodies of Ukrainian diplomacy in the second half of the XX century. The method of source
analysis was used during the study of archival materials. Coverage of the process of development of diplomatic missions
of Soviet Ukraine in the second half of the XX century is associated with the use of problem-chronological and historicalcomparative
method. The following scientific principles are used in the work, namely: historicism, continuity, integrity,
systematics, objectivity.
Results. The article analyzes the main aspects of the development and activity of the permanent diplomatic missions
of Soviet Ukraine in the second half of the XX century. The process of cooperation of specialists of the diplomatic apparatus
with the state bodies of Soviet Ukraine is shown. The process of changing the number of employees of the diplomatic
corps of Soviet Ukraine in the second half of the XX century is traced. The peculiarities of the work of Ukrainian diplomats
abroad are revealed. The process of interaction of Ukrainian diplomats with the Ukrainian diaspora is highlighted. The
influence of the Ukrainian diplomatic corps on the formation and determination of the main directions of international
policy of the Ukrainian Soviet Socialist Republic is reflected.
Conclusions. It is proved that, despite the fact that Ukraine was part of the USSR, there was a gradual process
of development of institutions of the Ukrainian diplomatic apparatus and Permanent Diplomatic Missions of Soviet
Ukraine abroad in the second half of the XX century. |
uk_UA |