dc.description.abstract |
Мета роботи – порівняння становища дітей під час Великого голоду в Ірландії (1845–1851) та Голодомору
в Україні (1932–1933): загрози, практики виживання, наслідки. Методи дослідження. Під час дослідження було
застосовано метод компаративного аналізу. Основними моментами порівняння були: рівень смертності від голоду
та супутніх хвороб та методи його обрахування; наслідки голодів – вплив голоду на дитинство: криза сімейних відносин, злочинність та деструктивні фактори; практики виживання: навички виживання, допомога, взаємодопомога; коммеморативні практики. Дотримуючись принципу історизму, досліджено контекст історичних
епох, на тлі яких розгортались події Великого голоду в Ірландії та Голодомору в Україні. Для цього були залучені наукова література, що висвітлює події голодів та тему дитинства під час них, архівні джерела, щоденники
та спогади очевидців. Результати дослідження: проведено порівняльний аналіз загроз, практик виживання,
наслідків Великого голоду в Ірландії (1845–1851) та Голодомору в Україні (1932–1933) для дітей та дитинства.
Висновки. Джерельна база з вивчення Великого Голоду 1845–1851 років в Ірландії та Голодомору
1932–1933 років в Україні є достатньою, проте має потенціал для розвитку: виявлення нових джерел, зокрема
усноісторичних та археологічних, продовження залучення громадськості до збирання спогадів, формування
електронних баз даних та музейних експозицій. Ці заходи допоможуть одночасно виявляти нові джерела
та зберігати пам’ять про голоди. З’ясовано, що спільними рисами стало замовчування голоду його організа-
торами – урядами Великобританії та СРСР відповідно, що призвело до загибелі значної кількості населення,
серед якого найуразливішою та найчисельнішою категорією жертв стали діти, а також спроби цих колоніальних держав звинуватити в голоді ірландський та український народи, щоб виправдати антигуманну політику;
зростання кількості безпритульних та бездоглядних дітей внаслідок того, що їхні батьки, від’їжджаючи на
заробітки до Америки, Австралії (Ірландія) та Донбас, Крим (Україна), залишають дітей. Хоча для українців
у цей час заборонено покидати свої населені пункти, це не зупиняло міграцію, лише створювало нові ризики.
Особливою рисою українських реалій 1930-х років є сирітство дітей внаслідок репресій проти батьків, проте
трудова еміграція, основні засади діяльності робітних будинків на території Ірландії також мають ознаки
репресій, спрямованих проти ірландського населення, що полягають у національній та соціальній дискримінації, руйнуванні сім’ї, насиллі, оскільки годі й говорити про «добровільність» вибору в умовах голоду. Під
час голодів в Ірландії та Україні спостерігається криза гуманізму. В Україні трапляються випадки дітовбивства, канібалізму, що не набули значного поширення в Ірландії. Особливості втрати моральних орієнтирів
полягають у радянській антирелігійній кампанії, але якщо ірландці мали хоча б духовну розраду в підтримці
церкви, доля дітей, які потрапляли в робітні будинки, мало відрізнялась від долі українських дітей, що потрапляли під опіку дитбудинків. Саме ці заклади ставали в прямому сенсі останнім пристанищем для багатьох
дітей. Безвихідне становище призводить до жорстокої експлуатації дитячої праці та поширення злочинів
проти дітей, зростання дитячої злочинності. Особливою рисою радянської соціальної політики стало руйнування сімейних цінностей: дітей використовують для організації голоду, закликають доносити на батьків.
Спільною ознакою стала неспроможність батьків захистити дітей в умовах голоду та зберегти сімейні стосунки. Можна говорити про важливість не лише матеріальної, але й моральної допомоги дітям та сім’ям, що
опинились у скрутних ситуаціях.
Purpose – comparison of the situation of children during the Ireland’s Great Hunger (1845–1851) and the Holodomor
(1932–1933): threats, survival practices, consequences. Research methods. The method of comparative analysis was
used during the research. The main points of comparison were: the mortality rate from hunger and associated diseases
and methods of its calculation; consequences of famines – impact of famine on childhood: crisis of family relations,
crime and destructive factors; survival practices: survival skills, help, mutual aid; commemorative practices. Adhering
to the principle of historicism, the context of historical eras against which the events of the Great Famine in Ireland
and the Holodomor in Ukraine unfolded was investigated. For this, scientific literature covering the events of famines
and the topic of childhood during them, archival sources, diaries and memories of eyewitnesses were involved. Research
results: a comparative analysis of threats, survival practices, consequences of the Ireland’s Great Hunger (1845–1851)
and Holodomor (1932–1933) for children and childhood was carried out. Conclusions. The source base for the study
of the Ireland’s Great Hunger of 1845–1851 in Ireland and the Holodomor of 1932–1933 in Ukraine is sufficient, but has
the potential for development: the identification of new sources, in particular oral history and archeology, the continuation
of public involvement in the collection of memories, the formation of electronic databases data and museum exhibits.
These measures will help to simultaneously identify new sources and preserve the memory of famines. It was found that
the common features were the silence of the famine by its organizers – the governments of Great Britain and the USSR,
respectively, which led to the death of a significant number of the population, among which the most vulnerable
and the most numerous category of victims were children, as well as the attempts of these colonial states to blame
the Irish and Ukrainian peoples for the famine, to justify inhumane policies; the increase in the number of homeless
and neglected children due to the fact that their parents leave their children behind when they go to America, Australia
(Ireland) and Donbas, Crimea (Ukraine) to earn money. Although it is forbidden for Ukrainians to leave their settlements
at this time, this did not stop migration, it only created new risks. A special feature of the Ukrainian realities of the 1930s
is the orphan hood of children as a result of repression against their parents, but labor emigration, the basic principles
of the workhouses in Ireland also have signs of repression directed against the Irish population, consisting of national
and social discrimination, the destruction of the family, hardly, since it is not even possible to talk about the “voluntariness”
of the choice in conditions of famine. During the famines in Ireland and Ukraine, a humanitarian crisis is observed. In
Ukraine, there are cases of infanticide and cannibalism, which have not become widespread in Ireland. The peculiarity
of the loss of moral landmarks lies in the Soviet anti-religious campaign, but if the Irish had at least spiritual consolation
in the support of the church, the fate of children who ended up in workhouses was little different from the fate of Ukrainian
children who fell under the care of orphanages. It was these institutions that literally became the last refuge for many
children. The hopeless situation leads to the cruel exploitation of child labor and the spread of crimes against children,
the growth of child crime. A special feature of Soviet social policy was the destruction of family values: children were
used to organize famines, and they were called to report on their parents. A common feature was the inability of parents to
protect their children in conditions of famine and preserve family relations. We can talk about the importance of not only
material, but also moral assistance to children and families who find themselves in difficult situations. |
uk_UA |