dc.description.abstract |
У статті аналізується використання поняття «інформаційне протистояння» дослідниками у незалежній Україні.
Мета дослідження – розглянути роботи авторів у незалежній Україні на предмет використання поняття «інформаційне протистояння» задля з’ясування типової характеристики цього поняття в українському науковому дискурсі та наявності чи відсутності дискурсу про інформаційне протистояння навколо історії. Методи дослідження
ґрунтуються на компаративному аналізі, порівнюючи явища вертикально (хронологічні зміни у трактуванні
поняття) та горизонтально (відмінності між спеціальностями дослідників). Результати дослідження. Різні тенденції у висвітленні інформаційного протистояння були виявлені у роботах дослідників військової справи, права,
політології та історії. А саме військово-юридичний підхід заснований на «класичних» американських дефініціях,
визнаючи як технічну, так і пропагандистську компоненту інформаційного протистояння, досліджуючи психологічний ефект обох аспектів. У роботах політологів здебільшого приділяли увагу пропагандистській компоненті
та її наслідкам, за словами О. Сищука, «інформаційно-психологічної гібридної війни». Історики також дотримуються дослідження гуманітарної компоненти інформаційного протистояння, причому виходять за межі «епохи
інформації» та використовують методи дослідження інформації щодо подій попередніх десятиліть і навіть століть, таких як боротьба нацистського та більшовицького тоталітарних режимів, або виживання та конкурування
газет в умовах спроб повного контролю тоталітарної системи за інформацією. Крім того, варті уваги студентські
роботи, автори яких концентруються на близькій, актуальній та сучасній для них темі московського вторгнення
з 2014 р., намагаючись ідентифікувати спроби викривлення історії України у ЗМІ держави-агресора, а також розглянути московсько-українське протистояння в історичній ретроспективі. Висновки: 1) лише невелика кількість
українських авторів спробували надати конкретне визначення «інформаційного протистояння» навіть у роботах,
які винесли питання в заголовок; 2) дослідники різних галузей здебільшого орієнтувалися на основні компоненти
теорії “information warfare”, запропонованої американськими авторами; 3) поняттям описують історичні події і за
межами реалій XXI ст.
The article is an analysis of how the concept of “information warfare” is used by researchers from independent Ukraine.
The purpose of the study is to examine the works of authors in independent Ukraine on the subject of the use of the concept
of “information warfare”, in order to clarify the typical characteristics of this concept in the Ukrainian academic discourse
and the presence or absence of a discussion about information warfare on the topic of history. Research methods are based
on comparative analysis, comparing phenomena vertically (chronological changes in the interpretations) and horizontally
(differences between the fields of study). The results of the study. Various trends in the coverage of information warfare
were revealed in the works of researchers of military affairs, law, political science, and history. Namely, the approach
of the former is apparently based on “classic” American definitions, recognizing both the technical and the propaganda
component of information warfare, examining the psychological effect of both aspects. In the works of political scientists, attention was mostly paid to the propaganda component and its consequences, which, quoting O. Syshchuk, lead to
the “informational-psychological hybrid war”. Historians also adhere to the study of the humanitarian component
of the information confrontation, while going beyond the “information age” and using methods of information research
to analyze the events of previous decades and even centuries, such as the struggle of the Nazi and Bolshevik totalitarian
regimes, or the survival and competition of newspapers under the totalitarian system, which attempted to exercise full
control over information in the country. Additionally, the works of the contemporary Ukrainian students are of interest, as
the authors of which focus on a relevant and modern topic from their point of view: the Moscow invasion of Ukraine since
2014, trying to identify attempts to distort the history of Ukraine in the mass media of the aggressor state, and also looking
at the Moscow-Ukrainian confrontation in a historical retrospective. Conclusions: 1) only some Ukrainian authors tried
to provide a specific definition of “information warfare” even in works that put the issue in the title; 2) most researchers
of various fields acknowledged or used the main components of the theory of information warfare proposed by American
authors; 3) the concept was used to describe historical events beyond the realities of the 21st century. |
uk_UA |