dc.description.abstract |
Метою роботи є аналіз вітчизняної наукової та публіцистичної літератури, присвяченої характеристиці стану
освіти в роки Голодомору 1932–1933 рр. в Україні на прикладі Харківської області. Для її досягнення найбільше
застосовувалися такі методи, як історико-порівняльний і герменевтичний.
Результати. Розглянуто процес дослідження стану освіти та ролі освітян у роки Голодомору 1932–1933 рр.
у сучасній вітчизняній публіцистичній літературі. Виявлено, що найґрунтовніші краєзнавчі дослідження з історії стану освіти в роки Голодомору 1932–1933 рр. на Харківщині належать Т. Поліщук. Фрагментарні відомості та згадки про умови життя освітян Харківщини в 1932–1933 рр. знайдено у краєзнавчих роботах Л. Ісаїва,
І. Скотаря, В. Стрільця, І. Путрі та інших дослідників.
Висновки. Найбільшою проблемою в дослідженні становища освітян у 1932–1933 рр. у місті Харкові
та на Харківщині є те, що ґрунтовних праць, у яких би комплексно розглядалися й аналізувалися як здобутки,
так і проблеми освітян, в історіографічному аспекті немає. У публіцистичній літературі, в описах картин
соціально-економічного життя освітян часто бракує конкретики, факти подаються розрізнено, деяка інформація потребує додаткового вивчення й пояснення хоча би тому, що сучасні реалії та стандарти життя того
часу надзвичайно різняться. У сучасній науковій і публіцистичній літературі повідомляється про очевидні
здобутки освітян на початку 30-х рр. ХХ ст.: невпинне зростання рівня грамотності населення, дію закону
про обов’язкову середню освіту, збільшення мережі закладів середньої, професійно-технічної та вищої
освіти. Однак ґрунтовних робіт, присвячених усебічному висвітленню історіографії зазначеного питання, не
знайдено.
Для опису цілісної картини становища освітян у 1932–1933 рр. у Харкові та на Харківщині подальших досліджень потребує розширення джерельної бази зазначеної проблеми, історичні оцінки різних дослідників, а також
біографії видатних освітян та унікальність їхніх методик навчальної і виховної роботи.
The aim of the work is to analyze the domestic scientific and journalistic literature devoted to the characteristics
of the state of education during the Holodomor of 1932–1933 in Ukraine on the example of Kharkiv region. To achieve
it, the most widely used methods are historical-comparative and hermeneutic.
Results. The process of studying the state of education and the role of educators during the Holodomor of 1932–1933
in modern domestic journalistic literature is considered. It was revealed that the most thorough local lore studies on
the history of the state of education during the Holodomor of 1932–1933 in the Kharkiv region belong to T. Polishchuk.
Fragmentary information and mentions about the living conditions of educators of Kharkiv region in 1932–1933 were
found in the local lore works of L. Isaiv, I. Skotar, V. Strilets, I. Putria and other researchers.
Conclusions. The biggest problem in the study of the situation of educators in 1932–1933 in Kharkiv and Kharkiv
region is that there is no historiographical aspect of thorough works that would comprehensively consider and analyze both
the achievements and problems of educators. In the journalistic literature, descriptions of pictures of socio-economic life
of educators often lack specifics, the facts are presented separately, some information needs further study and explanation,
at least because modern realities and living standards of that time are extremely different. Modern scientific and journalistic
literature reports on the obvious achievements of educators in the early 1930s: the steady increase in literacy, the law on
compulsory secondary education, the expansion of the network of secondary, vocational and higher education institutions.
However, no thorough work devoted to comprehensive coverage of the historiography of this issue has been found.
To describe the holistic picture of the situation of educators in 1932–1933 in Kharkiv and Kharkiv region, further
research requires expanding the source base of this problem, historical assessments of various researchers, as well as
biographies of prominent educators and the uniqueness of their teaching methods. |
uk_UA |