Abstract:
Мета дослідження – встановити напрями суджень щодо єврейського питання в середовищі суспільної верхівки в Харківській губернії після погромів весни – літа 1881 р., а також з’ясувати чинники, що впливали на
формування цих поглядів.
Методи. Застосовано кейс-метод, компаративний аналіз, вивчення наративних текстів. За допомогою просопографічного аналізу встановлено можливі кореляції між обставинами формування особистості та трансльованими нею судженнями стосовно єврейського питання.
Результати. У Харківській губернії, яка декілька десятиліть була простором реалізації експерименту з вибіркової інтеграції євреїв поза смугою осілості та де не відбулося погромів, в оцінці діяльності євреїв домінували,
незважаючи на тиск офіційного дискримінаційного дискурсу, ідеї поступової емансипації та користі євреїв як підданих. Прикметно, що кар’єрні траєкторії прихильників цих поглядів не перетиналися зі смугою осілості. Більш
тенденційними у своїх судженнях були особи, чия державна служба проходила на територіях осілості. Скасування
чи послаблення обмежень щодо проживання й соціальної активності євреїв вони сприймали як загрозу та описували її за допомогою суджень та образів, якими тривалий час керувалися в імперії під час характеризування
традиційних єврейських громад. Їхня консервативно-охоронна позиція також узгоджується з концепцією про
зростання в цей час у Російській імперії модерного антисемітизму. Спільним знаменником в оцінці єврейського
питання в досліджуваному середовищі були власні корпоративно-станові інтереси та унормованість суджень про
євреїв як позбавлену суб’єктності групу з відповідним допущенням маніпуляцій їхнім статусом.
Висновки. Дослідження підтверджує, що після першої хвилі погромів 1881 р. в освічених колах імперії не
існувало єдиної позиції щодо єврейського питання, погляди коливалися від ліберальних до юдофобських. Отже,
зміна в політиці стосовно євреїв, яка припадає на цей період, була наслідком скоріше посилення абсолютизму,
ствердження на вищих щаблях імперії прихильників сегрегації та витіснення євреїв, ніж панування цих поглядів
у неоднорідному середовищі еліт.
The purpose of the study is to establish the direction of judgments on the Jewish question among the social elite
in the Kharkiv province after the pogroms of the spring and summer of 1881, to determine the factors that influenced
the formation of views.
Methods. The case method, comparative analysis, study of narrative texts are applied. The possible correlations
between the circumstances of the personality formation and their judgments on the Jewish question have been established
through prosopographic analysis.
Results. In Kharkiv province being the site of an experiment in the Jews selective integration outside the Pale
of Settlement for decades and where there were no pogroms, the idea of the gradual emancipation and the benefit of Jews
as subjects dominated in the evaluation of the Jewish activities despite the pressure of the official discriminatory discourse.
It is noteworthy that the career paths of the supporters of these views did not intersect with the Pale of Settlement. Those
whose civil service took place in the Pale were more biased in their judgments. They saw the cancellation or alleviation of restrictions on the living and social activities of Jews as a threat and described it through judgments and images that had
been governing in the empire while characterizing the traditional Jewish communities for a long time. Their conservative
and protective position also was consistent with the concept of modern anti-Semitism increasing in the Russian Empire
at this time. The corporate interests and the normalization of judgments about Jews as a group deprived of subjectivity
with the corresponding presupposition of manipulations with their status were the common denominator for the Jewish
question assessment in the studied environment.
Conclusions. The study confirms that after the first wave of pogroms of 1881, there was no unified position on
the Jewish question in the educated social circles of the empire, and the views ranged from liberal to Judaophobic.
Thus, the change in the Jewish policy during this period was more the result of increased absolutism, the strengthening
of supporters of segregation and displacement of Jews at the highest levels of the empire than the dominance of such
views among the heterogeneous elite.
Description:
Скиданова, А. В. Єврейське питання очима еліт у Харківській губернії
Російської імперії на початку 80-х рр. ХІХ століття / А. В. Скиданова // Південний архів (історичні науки) : збірник наукових праць / голов. ред. С. Водотика. – Херсон, 2022. – Вип. 36. – С. 39-44.