Abstract:
Статтю присвячено розгляду дієслова як репрезентуючого компоненту у структурі невласне-прямої мови
на основі жіночої прози першої половини XX століття. У процесі дослідження визначено, що дієслова передають
ставлення автора до персонажа, допомагають читачеві зазирнути в світ героя, діють на його емоції і сприйняття описуваних подій. У пропонованій розвідці застосовано зіставний та опозиційний методи. Перший дозволив виявити специфіку, подібності та відмінності вербальної поведінки персонажа-жінки vs персонажа-чоловіка та їхніх функцій на лексичному рівні, другий - використано для ідентифікації невласне-прямої мови, для
виявлення диференційних ознак чоловічої vs жіночої невласне-прямої мови, для встановлення між ними системних
зв'язків та для класифікації комунікації "чоловічого" та "жіночого" типу.
Зауважено, що однією з форм текстової актуалізації чоловічої vs жіночої невласне-прямої мови є репрезентуючі
дієслова, які вказують на ґендерні диференційні параметри чоловічої і жіночої невласне-прямої мови, слугують
засобом виділення персонажної перспективи, є сигналом хвилювань персонажів, їхніх відчуттів та сприйняття.
Явище репрезентуючого компоненту проаналізовано у двох аспектах: з огляду семантики та позиції у тексті
у чоловічій та жіночій невласне-прямій мові. Дистрибуція репрезентуючого компоненту у чоловічому та жіночому
засвідчує, що інтерпозиція переважає, тоді як препозиція і постпозиція більш ніж удвічі рідше трапляється в аналізованих творах. Виділено декілька груп дієслів, які вводять невласне-пряму мову в контекст твору, а саме дієс-
лова думки, дієслова мовлення, дієслова почуття, дієслова запитань/відповіді. Аналіз семантики репрезентуючого
компоненту у невласне-прямій мові чоловічого та жіночого типу налічує чотири групи дієслів, з широким спектром синонімів, які вказують на роздуми, внутрішні імпульси психіки персонажа, передають хвилювання та відчуття, відтворюють внутрішні рефлексії персонажів. Простежено, що різноманітність способів введення невлас-
не-прямої мови пояснюється тим, що вона є органічним поєднанням позицій автора і персонажа.
The article is devoted to the study of the verb as representing component in the structure of free-indirect speech on
the material of women's prose of the first half of the 20th century. In the very research it was determined that verbs convey
the author's attitude to the character, help readers immerse themselves in the world of the hero, act on his emotions
and perceive the described events. Our research employs comparative and oppositional methods. The first helped to
reveal the peculiarities, similarities and differences of the verbal behavior of a female character vs a male character
and their functions at the lexical level; the second was used to identify inner free-indirect speech, to identify differential
features of male vs female free-indirect speech, to establish systemic connections between both of them, to classify "male"
vs "female" type of communication.
It has been noted that one of the forms of free-indirect speech actualization are representative verbs that indicate
the gender of differential parameters of male and female free-indirect speech, serve as a means of removing the character's
perspective, and are a signal of characters’ excitement, their feelings and perceptions. The phenomenon of representative
component is analyzed in two aspects: in terms of semantics and its position in the text in the structure of masculine
and feminine free-indirect speech. Its distribution in free-indirect speech proves that interposition prevails, while preposition introduce free-direct speech into the context such as: verbs of thought, verbs of speech, verbs of feelings, verbs of questions/
answers. The analysis of the semantics of masculine and feminine free-indirect speech includes 4 groups of verbs, with
a wide range of synonyms, which indicate the thoughts, internal impulses of the character's psyche, convey excitement
and feelings, reproduce the characters' internal reflections. It was observed that the variety of ways of introducing freeindirect
speech is explained by the fact that it is an organic combination of the positions of the author and the character.
Description:
Нера, Н. Я. Дієслова як маркери репрезентацїї невласне-прямої мови у структурі оповіді / Н. Я. Нера // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Германістика та міжкультурна комунікація / голов. ред. О. В. Ребрій. – Херсон, 2023. – Вип. 1. – С. 35-39.