SLAWISCHE ENTLEHNUNGEN IN DER INTERNETKOMMUNIKATION DER UNGARN IN TRANSKARPATIEN1

Abstract

Im Laufe der vergangenen Jahrhunderte lebten in dem westlichen Gebiet der Ukraine, das heute als Transkarpatien bekannt ist, mehrere Nationalitäten sowie Sprach- und Kulturgemeinschaften nebeneinander. Die ungarische Gemeinde mit etwa 135.000 Angehörigen in Transkarpatien lebt in einem multikulturellen und mehrsprachigen Umfeld. Dieses sich sprachlich und ethnisch dynamisch verändernde Umfeld hat unbestreitbare Auswirkungen nicht nur auf das tägliche Leben der Sprecher, sondern auch auf den Gebrauch der ungarischen Sprache. In den letzten Jahren hat sich gezeigt, dass ein interdisziplinärer Ansatz im Bereich der Zweisprachigkeit und der soziolinguistischen Forschungen neue Dimensionen eröffnen kann, beispielsweise das mentale Lexikon zweisprachiger Sprecher, ihr Sprachwissen, ihre kognitive Basis, die Wortentlehnung und Interferenzphänomene etc. können aus einer neuen Perspektive betrachtet werden. Ziel dieser Studie ist es, anhand von Diskursen und Beispielen, die auf den öffentlichen und privaten Social Media- Plattformen gesammelt wurden, zu zeigen, wie lexikalische Entlehnungen in den Äußerungen der Internetnutzern von Transkarpatien im Internet auftreten und wie diese Sprachpraktiken aus Sicht der Funktionalität, Kreativität, beziehungsweise der kognitiven Semantik interpretiert werden können. Das sprachliche Untersuchungsmaterial lieferte ein aus etwa 700 Äußerungen bestehender Korpus, der seit 2010 hauptsächlich mit der Verwendung der Methode der teilnehmenden Beobachtung in der Sprachgemeinschaft von Transkarpatien gesammelt wurde. Durch das gesammelte Sprachmaterial besteht die Möglichkeit, anhand des Beispielmaterials mit einem transdisziplinären Ansatz einen Blick auf die kreativen Sprachpraktiken der ungarnsprachigen Gemeinschaft zu werfen. Wie es anhand der in der Studie vorgestellten Beispiele ersichtlich wird, nutzen Sprecher gerne die Vorteile der Zweisprachigkeit: die Tatsache, dass sie Zugang zu den Elementen von zwei (oder mehr) Codesystemen und zwei (oder mehr) Kulturen haben. Die Kontaktphänomene in Facebook-Posts kommen nicht zufällig vor, und sie sind kein Zeichen für Sprachdefizite/unvollständige (ungarische) Sprachkenntnisse, sondern bewusste und kreative Kommunikationstechniken: oft Ausdrucksmittel des Humors, Sprachspiele, Zeichen zusätzlicher Bedeutung oder anderer Stilwerte. Die Beispiele (und im weiteren Sinne der Online-Sprachgebrauch der ethnischen Ungarn in Transkarpatien) können nur mit Berücksichtigung des sprachlichen, kulturellen, politischen und öffentlichen Kontexts interpretiert und verstanden werden, in dem diese Sprachpraktiken aufgetreten sind. За минулі сотні років, місцевість, яку ми сьогодні називаємо Закарпаття, була та є домівкою для багатьох народів та національних груп зі своєю мовою й культурою. За оцінками, 135 тисячна закарпатська - угорська спільнота живе в багатокультурному та багатомовному середовищі, і це мовно та етнічно динамічно мінливе середовище має незаперечний вплив не лише на повсякденне розмовне життя мовців, але й на використання мови має незаперечний вплив. В останні роки стало очевидним, що нові виміри для досліджень можна відкрити в міждисциплінарних поглядах, у соціолінгвістичних дослідженнях, наприклад, ментальний лексикон двомовних носіїв, їхні мовні навички, когнітивна база, явища запозичення слів та інтерференції тощо. Метою даного дослідження є з’ясування через зібрані дискурси та приклади із соціальних порталів закарпат- ських угорських користувачів Інтернету, як з’являються лексичні запозичення у висловлюваннях користувачів Інтернету у Всесвітній павутині, як у мовній практиці можна це інтерпретувати з точки зору функціональ- ності та творчості, а також з точки зору когнітивної семантики. Лінгвістична база даних досліджень складається з корпусу, що містить майже 700 висловлювань, які були зібрані з 2010 року для закарпатської мовної спільноти, значною мірою методом спостереження та участі. Зібраний матеріал дає нам можливість вивчити творчі мовні практики угорськомовної спільноти, що проживає в Україні. Як видно з прикладів у дослідженні, місцеві жителі вважають за краще використовувати переваги двомов- ного існування: вони мають доступ до елементів двох (або більше) кодівних систем, двох (або більше) культур. Такі явища контактів у записах у Facebook не випадково присутні, це не мовно дефіцитні/неповні (угорські) навички, а свідома та творча кухня спілкування: часто виразні інструменти для гумору, мовна гра, додатковий сенс або інший стиль. Приклади (і в найбільшому сенсі закарпатських угорців) можна інтерпретувати та розу- міти лише з урахуванням мовного, культурного, політичного та публічного контексту, де з’являються ці мовні практики, і ми розуміємо, що заданий інтерфейс комунікації, правила віртуального світу та мови мовних звичок.