dc.description.abstract |
Мета дослідження – здійснити аналіз міжнародної термінологічної бази, різних напрямів і підходів у визначенні дефініцій, котрі стосуються трагічної долі європейських євреїв у часи Другої світової війни. Оскільки
сучасне наукове поле містить різноплановий доробок за визначеною проблематикою, то авторки цієї розвідки
сконцентрували свою увагу на роботах, котрі, на їхній погляд, становлять певний інтерес у визначенні дефініцій
Голокосту, адже професійна наукова компетентність передбачає дотримання термінологічної єдності як неодмінний її складник.
Методи. Для здійснення систематизації термінологічного апарату історико-наукових досліджень роботу виконано в контексті проблемно-тематичного підходу з використанням загальнонаукових методів аналізу та синтезу,
що забезпечило досягнення поставленої мети.
Результати. Термінологія посідає особливе місце у системі сучасного наукового знання, а однозначність термінів свідчить про упорядкованість та точність. Проте на практиці терміни нерідко набувають багатозначності:
одне слово – термін слугує для вираження різних понять чи подій. Зокрема, термін «геноцид» вживають як стосовно трагедії європейського єврейства в період Другої світової війни, так і стосовно Голодомору в Україні. І,
навпаки, часто для позначення одного й того ж поняття, події, явища існує два і більше термінів. Прикладом
такого вжитку є Голокост, Катастрофа, Шоа, Хурбан, коли йдеться про масове знищення нацистами єврейського
населення в часи Другої світової війни, а не про інші трагічні події в історії єврейського народу. Базуючись на
безпрецедентному характері подій, обґрунтовано влучний термін для наукового вжитку із зазначеної проблеми,
який був би зрозумілий і з яким погоджувалась би більшість науковців.
Висновки. Нині саме термін «Голокост» є більш звичним та зрозумілим для більшості науковців, але серед
дослідників стосовно його дефініцій усе ще тривають дискусії. У перші повоєнні роки застосовувався термін
«геноцид», який викликав багато суперечок. Провідні фахівці з дослідження такої проблеми запропонували тер-
міни «Катастрофа», «Шоа», «Хурбан»; останні два з кінця 60-х – початку 70-х років ХХ століття поступилися місцем Голокосту. Загалом, саме термін «Голокост», на нашу думку, має чітку вмотивовану дефініцію, залишається
загальноприйнятим та вживаним у світовій, а з кінця ХХ ст. і в українській історичній науці, що не виключає
можливості вживання і терміна «Катастрофа».
The purpose of the study is to analyse the international terminological base in different directions and approaches to
defining definitions related to the tragic fate of European Jews during the Second World War. Since the modern scientific
field contains diverse work on certain issues, the authors of this study focused their attention on the works that, in their
opinion, are of some interest in outlining the definitions of the Holocaust, as professional scientific competence requires
the observance of terminological unity as an indispensable component of it.
Methods. In order to systematize the terminological apparatus of historical-scientific research, the study is performed
in the context of a problem-thematic approach using general scientific methods of analysis and synthesis, which ensured
the achievement of the purpose.
Results. Terminology occupies a special place in the system of modern scientific knowledge, and the unambiguity
of the terms indicates orderliness and accuracy. However, in practice, terms often acquire multiple meanings. One wordterm
serves to express different concepts or events. In particular, the term genocide is used both in relation to the tragedy
of European Jewry during the Second World War and in relation to the Holodomor in Ukraine. And, on the contrary, there
are often two or more terms to denote the same concept, event, or phenomenon. An example of such usage is Holocaust,
Catastrophe, Shoah, Hurban, when it refers to the mass extermination of the Jewish population by the Nazis during
the Second World War, and not to other tragic events in the history of the Jewish people. Based on the unprecedented
nature of the events, an apt term for the scientific use of the indicated problem, which would be understandable and with
which the majority of scientists would agree, is substantiated.
Conclusions. Currently, the term Holocaust is more familiar and understandable to most scholars, but there is still
debate among researchers regarding its definitions. The term genocide was used in the first post-war years, which caused
a lot of controversy. Leading specialists in the study of this problem proposed the terms Catastrophe, Shoah, Hurban;
the last two from the late 1960s and early 1970s gave way to the Holocaust. In general, the term Holocaust, in our opinion,
has a clear motivated definition, remains the most widely accepted and used in the world, and since the end of the 20th
century and in Ukrainian historical science as well, which does not exclude the possibility of using the term Catastrophe. |
uk_UA |