DSpace Repository

СТАНОВЛЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ БАЛТІЇ У ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ ВІДНОВЛЕНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Show simple item record

dc.contributor.author Войтенко, Ю. М.
dc.contributor.author Voitenko, Y. M.
dc.date.accessioned 2023-08-26T05:54:49Z
dc.date.available 2023-08-26T05:54:49Z
dc.date.issued 2023
dc.identifier.uri http://ekhsuir.kspu.edu/123456789/18386
dc.description Войтенко, Ю. М. Становлення Збройних Сил в Україні та країнах Балтії у перше десятиліття відновленої незалежності / Ю. М. Войтенко // Південний архів (історичні науки) : збірник наукових праць / гол. ред. С. Водотика. - 2023. - Вип. 41. - С. 5-12. uk_UA
dc.description.abstract У даній статті здійснюється огляд становлення збройних сил в Україні і країнах Балтії протягом першого десятиліття відновлення ними незалежності. У ній зазначається, що оскільки ці країни наприкінці літа 1991 року проголосили свою незалежність, то для її утримання необхідно було сформувати власні армії. Враховуючи те, що цей процес у часі досить тривалий, то починаючи з осені 1991 року збройні сили цих країн проходять своє становлення та трансформацію. Метою статті є аналіз процесу становлення збройних сил в Україні та країнах Балтії у перше десятиліття відновлення ними незалежності. Під час дослідження процесу становлення збройних сил в Україні та країна Балтії було використано методи: історико-порівняльний, ідіографічний, аналізу, синтезу та динаміки. Результати. У даній статті зазначається, що Україна базувала свою нову армію на колишньому радянському спадку, а країни Балтії відмовились від цього і почали з «чистого аркушу» формувати власні збройні сили. Проте вже у перші місяці незалежності росія почала здійснювати демілітаризацію України. Українська влада взаємодіяла як з країнами-членами НАТО, так і з країнами СНД, що не сприяло якісному реформуванню Збройних сил України. Країни ж Балтії, у перші роки відновленої незалежності, взяли курс на тісну співпрацю з НАТО і згодом набули членства у цій Організації. Якщо українське керівництво з самого початку незалежності приділяло більше увагу збройним силам, то згодом зменшувало видатки на його утримання в умовах економічної кризи. Країни ж Балтії, навпаки, почали посилювати видатки та збільшувати свої армії наприкінці 90-х рр. ХХ ст. в умовах курсу до НАТО. Політична еліта країн Балтії була більш ідейно монолітною та далекоглядною за українську, що відображалося також на питанні національної безпеки і зміцненні збройних сил. Висновки. Отже, на процес становлення збройних сил в Україні і країнах Балтії впливали внутрішні (зрілість політичної еліти, стан економіки, радянський спадок тощо) та зовнішні (потенційні ризики нової окупації, зміцнення росії і її геополітики щодо сусідів, розширення НАТО тощо) чинники. This article provides an overview of the formation of the armed forces in Ukraine and the Baltic countries during the first decade of their restoration of independence. It states that since these countries declared their independence at the end of the summer of 1991, it was necessary to form their own armies to maintain it. Considering that this the process takes quite a long time, so starting from the fall of 1991, the armed forces of these countries are undergoing formation and transformation. The purpose of the article is to analyze the process of formation of the armed forces in Ukraine and the Baltic states in the first decade of their restoration of independence. During the study of the formation of the armed forces in Ukraine and the Baltic states, the following methods were used: historical-comparative, idiographic, analysis, synthesis and dynamics. The results. This article notes that Ukraine based its new army on the former Soviet heritage, while the Baltic states abandoned this and began to form their own armed forces from a «clean sheet». However, already in the first months with NATO member countries and with the CIS countries, which did not contribute to the qualitative reform of the Armed Forces of Ukraine. The Baltic countries, in the first years of regained independence, took a course for close cooperation with NATO and later acquired membership in this Organization. If the Ukrainian leadership from the very beginning of independence paid more attention to the armed forces, then later it reduced the expenses for its maintenance in the conditions of the economic crisis. The Baltic countries, on the contrary, began to increase spending and increase their armies at the end of the 1990s. in terms of the course to NATO. The political elite of the Baltic countries was more ideologically monolithic and far-sighted than the Ukrainian one, which was also reflected in the issue of national security and the strengthening of the armed forces. Conclusions. Therefore, the process of formation of the armed forces in Ukraine and the Baltic countries was influenced by internal (maturity of the political elite, state of the economy, Soviet legacy, etc.) and external (potential risks of a new occupation, strengthening of Russia and its geopolitics towards its neighbors, NATO expansion, etc.) factors. uk_UA
dc.subject військовослужбовці uk_UA
dc.subject армія uk_UA
dc.subject війська uk_UA
dc.subject флот uk_UA
dc.subject незалежність uk_UA
dc.subject безпека uk_UA
dc.subject закон uk_UA
dc.subject servicemen uk_UA
dc.subject army uk_UA
dc.subject troops uk_UA
dc.subject navy uk_UA
dc.subject independence uk_UA
dc.subject security uk_UA
dc.subject law uk_UA
dc.title СТАНОВЛЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ БАЛТІЇ У ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ ВІДНОВЛЕНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ uk_UA
dc.title.alternative FORMATION OF THE ARMED FORCES IN UKRAINE AND THE BALTIC STATES IN THE FIRST DECADE OF RESTORED INDEPENDENCE uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Advanced Search

Browse

My Account