dc.description.abstract |
Культурна спадщина є одним з базових чинників формування історичної пам’яті про минуле свого краю, яка
має вирішальне значення для збереження інформації про духовне та матеріальне багатство попередніх поколінь. Особливе місце в цьому контексті займає матеріальна нерухома культурна спадщина, її трактування, переосмислення для сучасності. Вона має вирішальний вплив на формування історико-культурного портрету країни
в цілому та регіону зокрема. Питання дослідження культурного надбання Миколаївщини нерозривно пов’язано
з історією самого регіону. Одночасно із соціально-політичними подіями, які формували сучасне обличчя краю,
відбувалося дослідження його минулого, яке визначає історико-культурний портрет міста та області, що червоною лінією пронизує через усю хронологічну пряму та пов’язує різні існуючі на цих територіях в окремі історичні
періоди суспільства та культури.
Мета статті – розкрити процес систематизації археологічних об’єктів культурної спадщини на території Миколаївщини в 1980-х роках, проаналізувати нормативно-правовий акт, який став логічним завершенням процесу
систематизації; виокремити (взяті на державний облік) об’єкти відповідно до їх видової ознаки, географічного
розташування та датування.
Основні акценти зроблені на аналізі процесу формування актуальної для цього часу нормативно-правової
реальності, висвітленні перебігу науково-пошукових робіт археологічних експедицій, які провадили діяльність
на території Миколаївської області в означений період, їх ролі та значення для державного обліку пам’яток історії
та культури.
Методологічну основу статті становить органічна сукупність, з одного боку, базових принципів дослідження:
історизму, об’єктивності, всебічності, системності та наступності, а з іншого боку, дослідницьких методів і засобів пізнання: джерелознавчого аналізу і синтезу.
Результати дослідження та висновки. В результаті дослідження проаналізовано основні етапи діяльності археологічних експедицій, які проводилися установами та організаціями – Інститутом археології АН УРСР,
Миколаївським обласним краєзнавчим музеєм, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури
в 1980-х роках. Висвітлено один з головних результатів пам’яткоохоронної діяльності – нормативно-правовий акт,
який доповнив Державний список пам’яток історії та культури Миколаївської області новими археологічними
об’єктами, більшість з яких були зафіксовані та описані саме в зазначений період часу – 80-ті роки ХХ століття.
Названий документ – «О государственной охране памятников истории и культуры» – затверджено рішенням виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів від 9 серпня 1988 року № 216.
Cultural heritage is one of the basic factors in historical memory`s formation about past of the region, which is
of crucial importance for preservation of information about spiritual and materialmeans of previous generations. There
are interpretation, reinterpretation for modernity by material immovable cultural heritage is occupied a special place in this context. It has a decisive influence on formation of historical and cultural portrait of state as a whole and the region in
particular. There are history of itself region is inextricably linked with the question of researching the cultural attainment
of the Mykolaiv Oblast. At one time with the socio-political events that shaped present face of the region, there was
a study of its past, which defines the historical and cultural portrait of the city and the region, which runs through the entire
chronological line with a red line and connects the various existing in these territories in separate historical periods
of society and culture.
Purpose of article is reveals the process of cultural heritage archaeological object`s systematization on territory
of Mykolaiv Oblast in the 1980s; analyzing the legal act that became the logical conclusion of the systematization process;
classify objects included in the state register by species characteristics, geographical location and dating.
The emphasis is on analysis of normative reality process of formation relevant for this time, the coverage of scientific
course and research works of archaeological expeditions that carried out activities on the territory of the Mykolaiv region
in the specified period, and their role and significance for the state accounting of monuments of history and culture.
The methodological basis of the article is an organic set of, on the one hand, the basic principles of research:
historicism, objectivity, comprehensiveness, systematicity and continuity, and on the other hand, research methods
and means of knowledge: source analysis and synthesis.
Research results and conclusions. As a result of research, were analyzed the main stages of archaeological expeditions
conducted by institutions and organizations – the Institute of Archeology of the Academy of Sciences of the Ukrainian
SSR, the Mykolaiv Regional Museum of Local History, the Ukrainian Society for the Protection of Historical and Cultural
Sights in the 1980s . One of the main results of monument protection activities is highlighted – a legal act that supplemented
the State List of Historical and Cultural Monuments of the Mykolaiv Region with new archaeological objects, most
of which were recorded and described precisely in the specified time period – the 80s 20th century. The named document –
«O hosudarstvennoi okhrane pamiatnykov istorii i kultury» – was approved by the decision of the executive committee
of the Mykolaiv Regional Council of People’s Deputies dated August 9, 1988 No. 216. |
uk_UA |