dc.description.abstract |
Процес вироблення простору та політика, що лежить в його основі, є відображенням не лише
інституційного середовища, видів регулювання та конкретних інструментів планування та забудови, участі та взаємодії – способів вироблення простору; вони відображають, на яких просторових рівнях відбувається цей процес, які цілі і цінності, концепції і підходи лежать в його основі, яке
місце відведене людині у відповідному типі простору. Досвід українських міст останніх десятиліть
є відображенням різних типів вироблення простору – соціалістичного, транзитного постсоціалістичного і неоліберального, що відрізняються за ключовими учасниками, способами ухвалення
рішень щодо планування і забудови міст, концепціями організації простору. Ці типи простору
відображають різний зв’язок соціального – ідеологічного – і просторового, відрізняються сприйняттям і осмисленням простору, структурами, що лежать в його основі, і рефлексіями щодо нього.
У цій статті ми розглядаємо соціалістичний тип вироблення простору, його основні риси та
характеристики у контексті розвитку міст і територій крізь призму дискурсу відповідного періоду,
його критичної оцінки та аналізу наслідків. При цьому соціалістичне вироблення простору ми розглядаємо як процес «конструювання простору», що відображає спроби цілеспрямованого планування, побудови, організації і структурування як соціального життя, так і простору у відповідності
до ідеологічних установок соціалізму. Ми обґрунтовуємо типові риси соціалістичного конструювання простору та ілюструємо способи їх практичної реалізації у процесі планування розвитку
міст, їх «будівництва та соціалістичної реконструкції»; ми критично аналізуємо конструювання
простору періоду соціалізму для становлення просторового каркасу міст, їх планування та забудови, формування просторово-планувальної структури та специфічної міської морфології.
The production of space and the politics underlying it are a reflection not only of the institutional
environment, types of regulation or specific instruments of planning and construction, participation and
interaction – the ways in which space is produced, they also reflect at which spatial levels this process takes
place, which goals and values, concepts and approaches lie in its basis, and what place is designated for a
man in the respective type of space. The experience of Ukrainian cities in recent decades reflects different
types of the production of space – socialist, transitional postsocialist, and neoliberal – which differ in
terms of key actors, ways of making decisions on urban planning and construction, and concepts of spatial
organization. These types of space reflect different relations between social, ideological and spatial, that
differ in terms of perception and understanding of space, structures underlying it and reflections on it.
In this paper, we consider the socialist type of the production of space, its main features and
characteristics in the context of urban and spatial development through the lens of the relevant period’s
discourse, its critical evaluation and analysis of consequences. At the same time, we consider the socialist
production of space as a process of “construction of space”, which reflects attempts to purposefully plan, build, organize and structure both social life and space according to the ideological principles of
socialism. We substantiate the typical features of the socialist construction of space and illustrate the ways
of their implementation in practice of urban development, for “construction and socialist reconstruction”
of cities. We critically analyze the construction of space under socialism for establishing the spatial urban
framework, urban planning and development, the formation of the spatial and planning structures and
specific urban morphology. |
uk_UA |