Abstract:
Структуралізм як метод пізнання узагальнює структурні методи з метою систематизації знання,
його математизації та моделювання в межах загальної методології. Вивчення структуралізму розпочалося у Франції у результаті низки досліджень, що були здійснені у соціальних та гуманітарних науках
у 1950-х – 1970-х рр. Структуралісти прагнули зрозуміти людську культуру та досвід у межах системи
знаків, що керуються правилами утворення значення або цінностей у різних контекстах: лінгвістичному,
соціальному, літературному та культурному. Лінгвістика як філологічна наука започатковує структурні
методи у межах семіології, які згодом проникають у наратологію, теорію тексту та дискурсу з опертям
на праці Ф. де Соссюра, К. Леві-Строса, М. Фуко та не втрачають своєї актуальності у сучасних лінгвістичних студіях. Мета статті – проаналізувати етапи розвитку структуралізму у лінгвістиці. Методи
охоплюють такі загальнонаукові підходи, як аналіз, синтез, індукція, дедукція та метод формалізації.
Результати пов’язані з виокремленням трьох аспектів розвитку або осмислення структуралізму у лінгвістичній науці: як загального методу гуманітарних наук, значення як структурного феномену та семіологією Ф. де Соссюра у зв’язку з мовною діяльністю. Висновки. У підсумку здійсненого теоретичного
аналізу було встановлено, що згідно з виокремленими аспектами структуралізму у лінгвістиці, його
роль є визначальною не тільки у контексті структурної, а й когнітивної методології у лінгвістиці. Окрім
того, структуралізм як загальний метод гуманітарних наук стає загальним принципом, що спонукає
розвиток цієї філософської концепції у напрямі вивчення не тільки структур мови, а й мислення. Суто
лінгвістичними рисами є те, що структуралізм досліджує функціювання основних одиниць та зв’язків
у мові, які характеризують утворення лексичного значення через набір визначених правил і операцій
у відносно замкненій та обов’язково структурованій системі. Перспективною є розробка теорій когнітивної лінгвістики, які не заперечують наявність семантичної або лексичної структури, а навпаки,
тлумачать її у зв’язку зі свідомістю та психічною діяльністю людини.
Structuralism as a method of getting knowledge generalizes structural methods aiming to systematize
knowledge and model it within the general methodology. The study of structuralism began in France as a result
of a series of studies carried out in the social sciences and humanities in the 1950s and 1970s. Structuralists sought
to understand human culture and experience within a system of signs governed by rules to form the meaning or
values in various contexts: linguistic, social, literary and cultural. Linguistics as a philological science initiates
structural methods within the framework of semiology, which later penetrated into narratology, the theory of text
and discourse based on the works of F. de Saussure, K. Lévi-Strauss, and M. Foucault and these methods do not
lose their relevance in modern linguistic studies. The purpose of the article is to analyze the stages of development
of structuralism in linguistics. Methods include general scientific approaches that include analysis, synthesis,
induction, deduction, and formalization method. The results are related to the identification of three aspects
of understanding structuralism in linguistics as a general method of the humanities, the meaning as a structural
phenomenon, and F. de Saussure’s semiology in connection to linguistic activity. Conclusions. As the result
of the theoretical analysis, it was established that according to the selected aspects of structuralism in linguistics,
its role is decisive not only in the context of structural, but also cognitive methodology in linguistics. In addition,
structuralism as a general method of humanities becomes a general principle that prompts the development
of this philosophical concept in studying not only language structures, but also thinking process. Purely linguistic
features of structuralism are that it investigates functioning of basic units and connections in language, which
characterize formation of lexical meaning through a set of defined rules and operations in a relatively closed
and necessarily structured system. It is promising to develop theories of cognitive linguistics that do not deny
the existence of a semantic or lexical structure, but, on the contrary, it aims to interpret it in connection with
the consciousness and mental activity of a person.