RESULTS OF ADAPTATION OF THE METHODOLOGY FOR STUDYING THE ACCULTURATION OF MIGRANTS BY J. BERRY ON THE UKRAINIAN SAMPLE

Abstract

У статті висвітлюється сучасний підхід до дослідження акультураційних процесів на прикладі українських вимушених мігрантів. Мета дослідження полягає в адаптації англомовної версії опитувальника акультурації Дж. Беррі українською мовою. Методи. Переклад методики акультурації з англійської на українську здійснювався за участі двох незалежних експертів, що допомагали перекладати та оцінювати якість остаточної версії методики. У дослідженні взяло участь 502 респонденти, мігранти з України, які зараз проживають у США у зв’язку з війною. Опитування проводилося на базі RedCap. Результати. Кореляційний аналіз дозволив виявити провідні показники, зокрема, найвищими показниками кореляції є “інтегральний показник безпеки” та різновиди безпеки (r=.807; r=.767; r=.787). Установлено показник внутрішньої узгодженості опитувальника: коефіцієнт Альфа коливається від α=.793 – “соціокультурна дезадаптація” до α=.934 – “інтегральний показник безпеки” і показник ретестової надійності (r=.815; p<.01). Факторним аналізом було виокремлено чотири фактори, зокрема, найсильнішим чинником виявився той, що містить показники стратегій акультурації (маргіналізація, сепарація). У другому факторі об’єднані рівень депресії, соціокультурна дезадаптація, задоволеність життям та рівень тривоги. Третій фактор містить такі компоненти: культурна безпека, економічна безпека та фізична безпека. Четвертий фактор складається лише з однієї компоненти – задоволеність собою. Конструктна валідність оцінювалася шляхом кореляції показників акультурації зі шкалами інших психодіагностичних методик: показники резильєнтності та стресостійкості утворюють причинно-наслідкові зв’язки з показниками акультурації. Дискусія і висновки. Підсумовуючи результати адаптації методики акультурації Дж. Беррі, важливо відзначити, що україномовна адаптована версія цієї методики демонструє високі психометричні характеристики, такі як валідність та надійність. Це робить її використання можливим у майбутніх дослідженнях акультураційних процесів серед українських мігрантів. The article highlights the modern approach to the study of acculturation processes on the example of Ukrainian forced migrants. The purpose of the study is to adapt the English version of the Acculturation Questionnaire by J. Berry to Ukrainian. Methods. The translation of acculturation methods from English into Ukrainian was carried out with the participation of two independent experts who helped to translate and evaluate the quality of the final version of the methodology. The study involved 502 respondents, migrants from Ukraine, who currently reside in the United States due to war. The survey was conducted on the basis of RedCap. Results. Correlation analysis revealed leading indicators, with the highest correlation coefficients being observed for the “integral safety indicator” and various safety subcategories (r=.807, p < .01; r=.767, p < .01; r=.787, p < .01). The internal consistency of the questionnaire ranged from α=.793 for “sociocultural maladaptation” to α=0.934 for the “integral safety indicator”, with a test-retest reliability coefficient of (r = .815, p < .01). Factor analysis of the data identified four factors, with the strongest factor containing indicators of acculturation strategies (marginalization, separation). The second factor combined depression level, sociocultural maladaptation, life satisfaction, and anxiety level. The third factor included components related to cultural, economic, and physical security. Finally, the fourth factor consisted of a single component-self-satisfaction. Construct validity was assessed by correlating acculturation indicators with scales from other psychodiagnostic methods, showing causal relationships with indicators of acculturation. Discussion and conclusions. Summarizing the results of adapting J. Berry’s acculturation methodology, it is important to note that the Ukrainian-adapted version of this methodology exhibits high psychometric characteristics, such as validity and reliability. This makes its use possible in future studies of acculturation processes among Ukrainian migrants.