PSYCHOLINGUISTIC MECHANISMS OF EMOTION REGULATION OF EDUCATIONAL ACTIVITY

Abstract

Мета дослідження спрямована на розкриття провідних психолінгвістичних механізмів, що характеризують взаємозв’язок мисленнєво-мовленнєвих та мотиваційно-почуттєвих проявів у процесі емоційної регуляції навчальної діяльності особистості. Об’єктом дослідження є психолінгвістичні особливості мисленнєво-мовленнєвих дій та мотиваційних проявів у пізнавальній діяльності особистості. Предмет дослідження – психолінгвістичні механізми взаємодії мисленнєво-мовленнєвих дій та мотиваційно-почуттєвих проявів у концепції емоційної регуляції навчальної діяльності. Результати. Розкрито, що в прояві психолінгвістичних механізмів мисленнєво-мовленнєвих дій особистості в різних видах пізнавальної діяльності важливу роль відіграє мотиваційно-цільовий компонент, а також емоційні переживання, що супроводжують та регулюють цей процес. Виокремлено особливості взаємодії з урахуванням різних фаз пізнавальної діяльності. Описана характеристика психолінгвістичних механізмів у пізнавальній діяльності, що виступила основою для аналізування емоційної регуляції навчальної діяльності на рівні пошуку узагальнених мисленнєво-мовленнєвих дій, вирішення учбової задачі для формування теоретичного мислення в учнів. Представлено комплекс емоційно-комунікативних методів та вправ, що забезпечують емоційну регуляцію. Дискусія і висновки. Виділено перелік простих емоцій і складних пізнавальних емо- ційно-почуттєвих переживань, що супроводжують мовленнєво-мисленнєві дії та виконують різні функції з урахуванням розгортання процесу рішення учбової задачі (здивування, цікавість, допитливість, радість, задоволення, здогадка, інтерес, розчарування, байдужість та ін.). Показано, що на першому етапі важливими є – здивування, цікавість; на другому – цікавість, допитливість; на третьому – інтерес, радість. Представлені провідні емоціогенні ситуації та ефекти, що можуть бути найбільш сприятливі на кожному з них (“яскравість” та “несподіваність” для створення ефекту “новизни” – на першому етапі; “драматизації” для створення ефекту “співпереживання” – на другому етапі; “ускладнень”, “заохочень” та інших для створення ефекту “наснаги” – на третьому етапі). Побудовано концептуальну модель психолінгвістичних механізмів взаємодії мотивів, переживань та інтелектуально-мовленнєвих дій емоційної регуляції навчальної діяльності з урахуванням етапів її розгортання при вирішенні учбової задачі. The purpose of the research is aimed at revealing the leading psycholinguistic mechanisms characterising the relationship between thinking and speaking actions and motivational and emotional manifestations in the process of emotion regulation of an individual’s educational activity. The research objects are psycholinguistic features of thinking and speaking actions and motivational manifestations in the cognitive activity of an individual. The research subjects are psycholinguistic mechanisms of the interaction between thinking and speaking actions and motivational and emotional manifestations in the conception of emotion regulation of educational activity. Results. It was revealed that motivational and goal-oriented components as well as emotional experiences that accompany and regulate this process play an important role in the manifestation of psycholinguistic mechanisms of thinking and speaking actions of an individual in various types of cognitive activity. Certain features of their interaction were found, taking into account different phases of cognitive activity. The characteristics of psycholinguistic mechanisms in cognitive activity, which served as the basis for the analysis of emotion regulation of educational activity at the levels of searching for generalized thinking and speaking actions alongside solving educational tasks aimed at the development of students’ theoretical thinking, were described. A complex of emotional and communicative methods and tasks that ensure emotion regulation were given. Discussion and conclusions. A list of simple emotions and complex cognitive emotional-sensory experiences which accompany speaking and thinking actions and perform various functions taking into account the development of the process targeted to solving an educational task (surprise, curiosity, inquisitiveness, joy, satisfaction, guesswork, interest, disappointment, indifference, etc.) was compiled. It was shown that surprise and curiosity are important at the first stage; curiosity and inquisitiveness – at the second stage; interest and joy – at the third stage. The leading emotionprovoking situations (emotional triggers) and effects which can be most favourable at each of the stages were given (“brightness” and “unexpectedness” to create the effect of “novelty” – at the first stage; “dramatization” to create the “empathy” effect – at the second stage; “complications”, “encouragement” and other ones to create the “inspiration” effect – at the third stage). A conceptual model of psycholinguistic mechanisms of the interaction of motives, experiences and intellectual-speech actions of emotion regulation of educational activity was built, taking into account the stages of its deployment when solving an educational task.