Abstract:
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування
й емпірична операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю
у вимірах психологічного благополуччя. Важливі
завдання дослідження випливають з мети і гіпотези: з’ясування статистично достовірних відмінностей досліджуваних параметрів між вибірками
бакалаврів і магістрантів; з’ясування статистично
достовірних зв’язків темпоральності з незалежними змінними; компаративне дослідження
вибірки респондентів оптимального (групи II)
і загального профілів (групи I). Методи: теоретичні – аналізування, узагальнення і порівняння;
емпіричні – опитувальник “Часова перспектива
особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); опитувальник “Шкали психологічного благополуччя” (ШПБ) (Ryff, Keyes,
1995), адаптація С. Карсканової (2011); середній бал успішності здобувачів визначено за ECTS
(100-бальна шкала). Результати. З’ясовано, що
бакалаври (група I мають значущу перевагою за
єдиним параметром – “майбутнє” (М) (U=612.000;
p=.003). Побудовано кореляційну матрицю і зафіксовано десять достовірних кореляційних зв’язків (р≤.05; р≤.01) параметрів часової перспективи
з незалежними змінними. Здійснено поділ вибіркової сукупності на дві групи: оптимальний (група
2) і загальний профілі (група 1). Зафіксовано очікувану перевагу оптимального профілю за чотирма
шкалами: “мета життя” (t = 3.12; р < .010), “позитивні стосунки” (t = 2.42; р < .050), “рівень психологічного благополуччя” (t = 2.21; р < .050) і “середній бал успішності” (t = 2.45; р < .050). Дискусія
і висновки. Пояснено, що статистично достовірна
перевага вибірки бакалаврів за позитивним майбутнім (ПМ) (U=612.000; p>.010) є високим рівнем
оптимістичних інтенцій життєвої перспективи,
відсутністю негативного чи будь-якого досвіду
практичної діяльності, вірою у свою успішність, на
відміну від вибірки магістрантів. Обґрунтовано, що
мета життя в оптимальному профілі є стрижневим
виміром, який має найвищий рівень статистично
достовірної відмінності (р < .010) від загального
профілю. Узагальнено, що операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного
профілю у вимірах психологічного благополуччя
має наукову новизну, а з’ясовані емпіричні дані
доцільно взяти до уваги організаторам освітнього
процесу в університетах.
The purpose of the research is to theoretically substantiate
and empirically operationalize temporality
of future professionals in the field of socionomics in
the dimensions of psychological well-being. The purpose
and hypothesis entail the following important
tasks of the research: to find statistically significant differences
of the research parameters between the samples
of undergraduate students (seeking a Bachelor’s
degree) and postgraduate students (seeking a Master’s
degree); to establish statistically significant correlations
of temporality with independent variables; to
compare the samples of the respondents of an optimal
profile (Group II) and the respondents of a general
profile (Group I). Methods: theoretical – analysis, generalization
and comparison; empirical – the questionnaire
“Zimbardo Time Perspective Inventory” (ZTPI)
(Zimbardo & Boyd, 1999), adapted by О. Senyk (2012);
the questionnaire “The scales of psychological well-being”
(SPW) (Ryff & Keyes, 1995) adapted by S. Karskanova
(2011); the average score of the students’
academic performance was calculated using ECTS
(a 100-point scale). Results. It was found that undergraduates
(Group I) have a significant advantage only
by one parameter – “future” (F) (U=612.000; p=.003).
A correlation matrix was created. Ten significant correlations
(р≤.05; р≤.01) of the parameters of time perspective
with independent variables were registered.
The total sample was divided into two groups: an optimal
profile (Group 2) and a general profile (Group 1).
An expected advantage of an optimal profile was registered
by four scales: “life purpose” (t = 3.12; р < .010),
“positive relationships” (t = 2.42; р < .050), “level of psychological
well-being” (t = 2.21; р < .050) and “average
score of academic performance” (t = 2.45; р < .050).
Discussion and сonclusions. It was explained that
a statistically significant advantage of the sample
of undergraduates over the sample of postgraduates by
the positive future (PF) (U=612.000; p>.010) is a high
level of optimistic intentions in life perspective, a lack
of negative or any other experience of practical activity
and belief in one’s own success. It was substantiated that
a life purpose in an optimal profile is a major dimension
which has the highest level of a statistically significant
difference (р < .010) in comparison with a general profile.
It was generalized that operationalization of temporality
of future professionals in the field of socionomics
in the dimensions of psychological well-being
possesses scientific novelty, and the obtained empirical
data should be taken into consideration by organizers
of educational process at universities.
Description:
Завацька, Н. Особистісні предиктори толерантності до невизначеності майбутніх педагогів / Н. Завацька, М. Петренко, В. Завацький, І. Жигаренко // Інсайт: психологічні виміри суспільства. - 2023. - № 10. - С. 156–173. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-8