dc.description.abstract |
У статті представлено результати теоретичного
та емпіричного аналізування проблеми впливу комунікативно-мовленнєвої компетентності на розвиток
просоціальної поведінки майбутніх фахівців соціономічного фаху. Метою дослідження є вивчення
взаємозв’язку між рівнем розвитку комунікативномовленнєвої компетентності та просоціальної поведінки студентів. У дослідженні використано методи:
аналізування наукових джерел, спостереження, опитування з метою з’ясування рівня розвитку комунікативної компетентності та просоціальної поведінки, методи математичної статистики. Результати.
З’ясовано особливості розвитку комунікативного
контролю у спілкуванні, рівень сформованості компетентності в спілкуванні; мовленнєвої компетентності,
рівень емпатійних здібностей, просоціальні тенденції фахових компетентностей у студентів на різних
етапах навчання: першого року (етап входження
в професію) і шостого року навчання (здобуття повної вищої освіти). Встановлено, що чим вищий рівень
комунікативно-мовленнєвої підготовки у студентів-першокурсників, тим вищі показники емпатійних
здібностей та альтруїстичної тенденції просоціальної
поведінки, а рівень конформізму та поступливості
знижується. Виявлено, що у студентів-магістрів зі
збільшенням комунікативно-мовленнєвої підготовки
підвищується емпатія та поступлива просоціальна
тенденція, при цьому знижується емоційність та альтруїзм, орієнтація на надання допомоги людям, які
мають потребу в емоційній підтримці та можливість
безкорисливого і благодійного надання допомоги.
Констатовано статистично достовірні відмінності
у групах студентів першого та шостого курсів у рівні
комунікативно-мовленнєвої підготовки та рівні розвитку емпатійних тенденцій. Відповідно, магістранти
переважають першокурсників. Дискусія і висновки.
Обґрунтовано, що підвищення рівня комунікативних
характеристик у студентів соціономічного фаху має
суттєвий вплив на прояв просоціальних тенденцій.
Зроблено припущення, що освітня підготовка фахівців соціономічного фаху не долає існуючої невідповідності між особистісним і професійним становленням
студентів. Зазначено, що виявлений вплив розвитку
комунікативно-мовленнєвої компетентності на формування просоціальної поведінки у студентів соціономічного фаху вказує на необхідність подальшого
дослідження проблеми розвитку комунікативно-мовленнєвої складової у підготовці психологів та соціальних працівників.
The article presents the results of theoretical and empirical
analysis of the influence of communicative speech
competence on the development of prosocial behavior
of future specialists in the field of sociology. The purpose
of the research is to study the interrelation between
the level of development of communicative speech competence
and prosocial behavior of students. Methods
used in the study: analysis of scientific sources, observations,
surveys to determine the level of development
of communicative competence and prosocial behavior,
methods of mathematical statistics. Results. The peculiarities
of the development of communicative control
in communication, the level of communicative competence,
speech competence, the level of empathic abilities,
prosocial tendencies of professional competencies of students
at different stages of study: the first year (the stage
of entering the profession) and the sixth year of study
(obtaining a complete higher education) are revealed
in the course of the research. The findings demonstrate
a positive correlation between the level of communicative
speech training among the first-year students and their
indicators of empathic abilities and altruistic tendencies
in prosocial behavior. Moreover, an inverse relationship
was observed between the level of communicative speech
training and the inclination towards conformity and compliance.
Among the master’s students, a positive association
is evident between enhanced communicative speech
training and heightened levels of empathy and compliant
prosocial tendencies. Conversely, an inverse relationship
is observed between communicative speech training
and emotionality and altruism, as well as a reduced
inclination towards providing assistance to individuals
in need of emotional support and selfless charitable help.
Statistically significant differences in the level of communicative
speech competence and the development
of empathic tendencies are identified between the firstyear
and sixth-year student groups, with the latter exhibiting
higher levels. Discussion and conclusions. It is
argued that raising the level of communicative characteristics
of socionomic students significantly influences
the manifestation of prosocial tendencies. It is suggested
that the educational training of socionomic professionals
does not entirely bridge the existing gap between
personal and professional development of students. The
identified influence of the development of communicative
speech competence on the formation of socionomic students’
prosocial behavior points to the necessity of further
research on the development of the communicative
speech component in the training of psychologists
and social workers. |
uk_UA |