dc.description.abstract |
Метою є емпіричне з’ясування і теоретичне обґрунтування типів навченої безпорадності майбутніх
фахівців іноземної філології у контексті навчально-професійної підготовки. Респондентами емпіричного дослідження є здобувачі випускних років
навчання: четвертого курсу – бакалавріат і другого
курсу – магістратура, загальною кількістю 432 особи
(M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). Респонденти
здобували фах за єдиною або подвійною спеціальністю. Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагностичні інструменти, які пройшли адаптацію
й апробацію: “Опитувальник атрибутивного стилю
для дорослих” (ОАСД) (Peterson et al., 1982); методика
дослідження мотивації досягнення успіху й уникнення невдачі (МДУУН) (Elers, 2002); опитувальник “Рівень суб’єктивного контролю” (РСК) (Бажин
та ін., 1984); методика “Шкала самооцінки депресії”
(ШСД) (Zung, 1965). Результати. Подано описові частотні характеристики, які підтвердили, що отримані
емпіричні дані не мають статистично достовірних
відмінностей із результатами схожих вимірів. З’ясовано вісімнадцять статистично достовірних кореляційних зв’язків (р<.050; р<.010) параметрів атрибутивного стилю з незалежними змінними: мотивація
досягнення успіху, мотивація уникнення невдачі,
рівень депресії, рівень суб’єктивного контролю
в навчально-професійній діяльності, галузі досягнень, галузі невдач. Встановлено, що найміцніші
зв’язки має рівень депресії (РД) зі шкалами атрибутивного стилю: сталість поганого (R=.189; р<.010),
широта поганого (R=.221; р<.010) і персоналізація
поганого (R=.185; р<.010), що дає підстави вважати
депресивні стани найнебезпечнішими у формуванні
навченої безпорадності. Кластерним аналізом методом k-середніх встановлено чотири типи навченої
безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології: “Депресивна навчена безпорадність” (кластер
1, n=31; 13.36%), “Уникаюча навчена безпорадність”
(кластер 2, n=75; 32.33%), “Оптимістична навчена
безпорадність” (кластер 3, n=68; 29.31%), “Неконтрольована навчена безпорадність” (кластер 4, n=58;
25.00%). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що
типами навченої безпорадності є особистісні утворення, які проявляються у високому рівні депресивності, домінуванні песимістичних параметрів
атрибутивного стилю поведінки, високому рівні
мотивації уникнення невдачі, низькому рівні мотивації досягнення успіху і заниженому/відсутньому
суб’єктивному контролі подій навчально-професійної діяльності. Узагальнено, що емпірично з’ясовано
і теоретично обґрунтовано доцільність впровадження отриманих результатів у освітній і науковий
процеси підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю.
The purpose is to conduct empirical research and theoretically
substantiate the types of learned helplessness
of future specialists in foreign philology in the context
of educational and professional training. The respondents
of the empirical research are graduates of the final
years of study: students of the fourth year – Bachelor’s
degree seekers and students of the second year – Master’s
degree seekers, the total number of 432 individuals
(M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). The respondents
were majoring in a single or double specialty.
Methods. Valid and reliable psychodiagnostic tools
that have been adapted and tested were used: “Attributional
Style Questionnaire” (ASQ) (Peterson et al.,
1982); Ehlers’ questionnaire “Motivation for Achieving
Success and Avoiding Failures” (MASAF) (Elers, 2002);
the questionnaire “Level of subjective control” (LSC)
(Bazhin et al., 1984); Zung Self-Rating Depression Scale
(SDS) (Zung, 1965). Results. The provided descriptive
statistics confirms that there are no statistically significant
differences between the obtained empirical
data and the results of similar measurements. Eighteen
statistically significant correlations (р<.050; р<.010)
of attributive style parameters with independent variables
were found: motivation for achieving success,
motivation for avoiding failures, level of depression,
level of subjective control in educational and professional
activities, areas of success, areas of failure. It
was established that the level of depression (LD) has
the strongest correlations with the attributional style
scales: permanence of the bad (R=.189; p<.010), pervasiveness
of the bad (R=.221; p<.010) and personalization
of the bad (R =.185; p<.010), which gave grounds
to consider depressive states as the most dangerous
in the formation of learned helplessness. Cluster analysis
using the k-means method revealed four types
of learned helplessness of future specialists in foreign
philology: “Depressive learned helplessness” (cluster 1,
n=31; 13.36%), “Avoidant learned helplessness” (cluster
2, n=75; 32.33%), “Optimistic learned helplessness”
(cluster 3, n=68; 29.31%), “Uncontrolled learned
helplessness” (cluster 4, n=58; 25.00%). Discussion
and сonclusions. It was substantiated that the types
of learned helplessness are personal formations that
were manifested in a high level of depression, the dominance
of pessimistic parameters of the attributional
style of behavior, a high level of motivation for avoiding
failures, a low level of motivation for achieving success,
and low/lack of subjective control of the events
of educational and professional activities. The appropriateness
of implementing the obtained results in
the educational and scientific processes of training
future specialists in the socionomic profile was empirically
clarified and theoretically substantiated. |
uk_UA |