dc.description.abstract |
У цій статті поставлено за мету розглянути окремі аспекти механізму діяльності міжнародних
трибуналів. Для досягнення мети та отримання відповідних результатів дослідження використано
таку сукупність методів: історико-правовий, методи формальної логіки, компаративістський метод.
Результатами цієї діяльності є такі висновки. В історії міжнародного правосуддя за результатами воєнних конфліктів та війн функціонували такі міжнародні трибунали, як: Нюрнберзький
трибунал, Міжнародний військовий трибунал для Східної Азії, Міжнародний трибунал з Югославії,
Міжнародний трибунал з Руанди, Надзвичайні палати в судах Камбоджі, Спеціальний суд у справах
Сьєрра-Леоне, Спеціалізовані судові палати та спеціалізована прокуратура щодо Косово, Міжнародний кримінальний трибунал для Сирії, Міжнародний залишковий механізм для кримінальних трибуналів. Їхня діяльність стала підґрунтям та передумовою для створення Міжнародного кримінального
суду, заклала фундамент міжнародного правосуддя, сформувала низку міжнародно-правових понять
та принципів у сфері міжнародного кримінального правосуддя.
Міжнародний кримінальний суд – це перший постійно діючий правовий інститут міжнародного
правосуддя з переслідування осіб, звинувачених у системному здійсненні геноциду, злочинів проти людяності, миру та воєнних злочинів. Такий суд створений на основі Римського статуту Міжнародного
кримінального суду 1988 р. Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду у таких
справах, як: справа щодо злочинів, вчинених на Майдані під час Революції Гідності; справа щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених на її території, та вживає всіх необхідних заходів щодо сприяння діяльності такого трибуналу на території України. Питання щодо ратифікації
Україною Римського статуту особливої актуальності набуває в умовах євроінтеграційних процесів
та повномасштабного вторгнення рф, оскільки ратифікація статуту дозволить Україні отримати
права повноцінного члена Міжнародного кримінального суду, реформувати українське кримінальне
законодавство, впровадити у систему правосуддя сучасні міжнародні стандарти та притягнути
винних у воєнних злочинах до кримінальної відповідальності незалежно від посади, яку вони обіймають
у країні-агресорі.
This article focuses on certain aspects of the mechanism of international tribunals. To achieve the goal
and obtain relevant research results, the following combination of methods was used: historical and legal
methods, methods of formal logic, comparativist method.
The results of such activities are the following conclusions. In the history of international justice,
such international tribunals as the Nuremberg Tribunal, the International Military Tribunal for East Asia, in the Courts of Cambodia, the Special Court for Sierra Leone, Specialized Trial Chambers and Specialized
Prosecutor’s Office for Kosovo, International Criminal Tribunal for Syria, International Residual Mechanism
for Criminal Tribunals. Their activity became the basis and prerequisite for the creation of the International
Criminal Court, laid the foundation of international justice, formed a number of international legal concepts
and principles in the field of international criminal justice.
The International Criminal Court is the first permanent legal institution of international justice for
the prosecution of persons accused of systematic genocide, crimes against humanity, peace and war crimes.
This court is based on the Rome Statute of the International Criminal Court of 1988. Ukraine recognized
the jurisdiction of the International Criminal Court in such cases as: the case regarding crimes committed
on the Maidan during the Revolution of Dignity; the case regarding war crimes and crimes against humanity
committed on its territory and takes all necessary measures to facilitate the activity of this tribunal on
the territory of Ukraine. The issue of Ukraine’s ratification of the Rome Statute becomes particularly relevant
in the context of European integration processes and the full-scale invasion of the Russian Federation, since
the ratification of the statute will allow Ukraine to obtain the rights of a full member of the International
Criminal Court, reform Ukrainian criminal law, introduce modern international standards into the justice
system, and bring those guilty of war crimes to justice. criminal liability regardless of the position they hold
in the aggressor country. |
uk_UA |