Abstract:
Метою статті є історичний екскурс у зображення світу живого у навчальній літературі для дітей
із метою формування милосердного ставлення до тварин, насамперед тих, що оточують дитину, яких
вона зустрічає щодня. Для досягнення мети використано такі методи: пошуково-бібліографічний – для
систематизації та класифікації джерельної бази в синхронному і діахронному вимірах; аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування – для виокремлення оповідань і казок про тварин із загального контексту літератури для дітей; проблемно-порівняльний метод, який дав змогу охарактеризувати різні
тексти, присвячені зображенню світу тварин; біографічний, персоніфікований для з’ясування внеску
окремих мислителів та діячів освіти у розгляд питання взаємостосунків «людина – тварина». У результаті дослідження з’ясовано, що література для дітей кінця ХІХ – початку ХХ ст., насамперед в особі К. Ушинського, знайомила їх зі світом тварин, прищеплювала милосердя до них. У тексті статті
виокремлено тенденції у літературі про тварин, що отримали розвиток у роки Української революції
(1917–1921). Незважаючи на нетривалість і короткочасність цього періоду, він вплинув на подальшу
стратегію загальнолітературного і видавничого процесу, сприяв українізації, українському національному відродженню. Визначено і розкрито персоналізований, особистісний підхід дитячих письменників до питань виховання милосердного ставлення до тварин; з’ясовано, що йому притаманні діалогічність, спрямованість на комунікацію з дітьми через емоційні, морально-етичні засади. Висвітлено
внесок українських дитячих письменників (Н. Забіли, О. Іваненко, О. Копиленка, П. Панча, М. Прига- ри, М. Трублаїні та ін.) та педагогів (Б. Грінченка, В. Сухомлинського, К. Ушинського) у художньо-образне, емоційно-етичне ознайомлення дітей зі світом тварин, яке формувало у них добре, гуманне ставлення до нього. У статті проаналізовано оповідання, казки, есе дитячих письменників, підкреслено
емоційно-ціннісну, естетичну наповненість текстів про тварин. Особливу увагу приділено навчальній
літературі для дітей – підручникам, зміст яких розглянуто як квінтесенцію уявлень дорослих про те,
як діти мають взаємодіяти з тваринами, ставитися до них. Наголошено, що сучасна гуманітарна літе ратура включно з навчально-методичною позбулася ідеологічного й партійно-класового контексту як
обов’язкового, необхідного для будь-яких наративів і водночас стала відкритою до всього світу з його
здобутками, проблемами й викликами.
Висновки. У результаті аналізу доходимо до загального висновку, що розглядувана проблема хоча
й не перебувала у центрі уваги, але мала свою систему координат (література для дітей – навчальна
література), яка наповнювала зміст загальних ідей через художньо-образний і пізнавально-світоглядний контекст. З’ясовано, що саме література для дітей уможливила зародження та поширення ідей про
бережливе та відповідальне ставлення до тварин спочатку серед дорослих, а потім і серед дітей. Зроблено загальний висновок про перспективність поширення цих ідей: через художню літературу для
дітей, а також навчальну літературу як специфічне відгалуження дитячої літератури.
The purpose of the article is a historical excursion into the depiction of the living world in educational
literature for children with the aim of forming a compassionate attitude towards animals, primarily those
surrounding the child, which he meets every day. The following methods were used to achieve the goal: search
and bibliographic, – for systematization and classification of the source base in synchronic and diachronic
dimensions; analysis, synthesis, generalization, abstraction to distinguish stories and fairy tales about animals
from the general context of children’s literature; problem-comparative method, which made it possible to
characterize various texts devoted to the depiction of the animal world; biographical, personified to clarify
the contribution of individual thinkers and educators to the consideration of the issue of human-animal
relationships. As a result of the research, it was found that the literature for children of the end of the 19th
and the beginning of the 20th centuries, first of all, in the person of K. Ushinskyi, she introduced them to
the world of animals, instilled mercy towards them. The text of the article highlights the trends in literature
about animals that developed during the Ukrainian revolution (1917–1921). Despite the shortness and brevity
of this period, it influenced the subsequent strategy of the general literary and publishing process, contributed
to Ukrainization, Ukrainian national revival. The personalized, personal approach of children’s writers to
the issues of fostering a compassionate attitude towards animals is defined and revealed; it was found out that
he is characterized by dialogism, focus on communication with children through emotional, moral and ethical
principles. The contribution of Ukrainian children’s writers (N. Zabila, O. Ivanenko, O. Kopylenko, P. Panch,
M. Prygara, M. Trublaini, etc.) and teachers (B. Grinchenko, V. Sukhomlynskyi, K. Ushinskyi) to the artistic –
figurative, emotional and ethical familiarization of children with the world of animals, which formed a good,
humane attitude towards it. The article analyzes the stories, fairy tales, essays of children’s writers, emphasizes
the emotional and valuable, aesthetic content of texts about animals. Special attention is paid to educational
literature for children – textbooks, the content of which is considered as the quintessence of adults’ ideas
about how children should interact with animals and treat them. It is emphasized that modern humanitarian
literature, including educational and methodological literature, got rid of the ideological and party-class
context as mandatory, necessary for any narratives and at the same time became open to the whole world with
its achievements, problems and challenges. Conclusions. As a result of the analysis, we come to the general
conclusion that the considered problem, although it was not in the center of attention, had its own coordinate
system (literature for children – educational literature), which filled the content of general ideas through
an artistic and cognitive worldview context. It was found out that it was children’s literature that enabled
the emergence and spread of ideas about careful and responsible treatment of animals, first among adults,
and then among children. A general conclusion is made about the prospects of spreading these ideas: through
fiction for children, as well as educational literature as a specific branch of children’s literature.