ЗВ’ЯЗОК МІЖ ВИКОРИСТАННЯМ ТРИСУБ'ЄКТНОЇ ДИДАКТИКИ ТА УСПІШНІСТЮ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ДОСВІДУ

Abstract

У сучасних умовах еволюції освіти, де цифровізація освітнього середовища є необхідністю, виникає потреба перегляду традиційних підходів до навчання та оновлення моделі взаємодії між викладачем, здобувачем освіти і освітнім середовищем. Серед таких підходів виділяється трисуб'єктна дидактика, яка базується на засадах активної участі трьох рівноправних суб'єктів освітнього процесу - викладача, здобувача освіти та інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища. Ця стаття присвячена дослідженню зв'язку між використанням трисуб'єктної дидактики і успішністю реалізації освітніх програм. Автори статті детально розглядають концепцію трисуб'єктної дидактики, її теоретичні основи та переваги в порівнянні з традиційними підходами. Зокрема, стаття аналізує, як трисуб'єктна дидактика впливає на ефективність навчання, стимулює активну участь здобувачів у освітньому процесі та підвищує якість освітньо-професійної програми «Початкова освіта». В статті надаються практичні приклади успішного застосування трисуб'єктної моделі навчання у викладанні різних освітніх компонент, які реалізуються в межах освітньо-професійної програми «Початкова освіта». Результати дослідження дозволяють краще зрозуміти користь цього підходу для підвищення рівня якості освіти, оволодіння фаховими компетентностіми здобувачами, а також для сприяння та поліпшення цифровізації освітнього середовища ЗВО. Ця стаття буде корисним доповненням для дослідників та практиків у галузі педагогіки, які прагнуть покращити ефективність навчання та вдосконалити освітній процес. Висновки та рекомендації дослідження можуть бути застосовані для оптимізації педагогічних підходів та підвищення рівня якості освіти в умовах сучасного освітнього середовища. In the modern context of educational evolution, where the digitization of the educational environment is a necessity, there arises a need to reconsider traditional teaching approaches and update the model of interaction among educators, learners, and the educational environment. Among these approaches, triadic didactics stands out, built on the principles of active participation of the three equal subjects of the educational process – the educator, the learner, and the information-communication pedagogical environment. This article is dedicated to exploring the connection between the utilization of triadic didactics and the success of educational program implementation. The authors of the article delve into the concept of triadic didactics, its theoretical foundations, and its advantages compared to traditional approaches. Specifically, the article analyzes how triadic didactics influences learning efficiency, stimulates active engagement of learners in the educational process, and enhances the quality of the educational-professional program «Elementary Education». The article provides practical examples of the successful application of the triadic teaching model in various educational components within the «Elementary Education» program. The research findings contribute to a better understanding of the benefits of this approach in enhancing the quality of education, equipping learners with professional competencies, and promoting the improvement and digitization of the higher education environment. This article serves as a valuable resource for researchers and practitioners in the field of pedagogy who aim to enhance the effectiveness of teaching and refine the educational process. The conclusions and recommendations drawn from this research can be applied to optimize pedagogical approaches and elevate the quality of education in the context of the contemporary educational environment.