dc.description.abstract |
Нині одним із найскладніших завдань у правовому, політичному та економічному аспектах становлення України залишається юридична можливість отримання потерпілими сторонами морального
та матеріального відшкодування за збитки, завдані під час російсько-української війни. Нетиповість
підстав завдання шкоди, а саме ведення активної фази бойових дій, а також специфічність особи
відповідача унеможливлюють ефективне використання звичних механізмів відшкодування завданих
збитків.
У розрізі цієї проблематики авторами статті визначено мету – комплексно дослідити сучасні
правові інструменти національного спрямування, з використанням яких громадяни України, зокрема
фізичні та юридичні особи, мають можливість відновити порушені права та отримати належні відшкодування. Для виконання поставленої мети автори детально вивчають правову природу концепції
судового імунітету, його види, а також особливості й порядок застосування у разі притягнення РФ
до юридичної відповідальності.
Методологічну основу дослідження становить система загальнотеоретичних (методи абстрагування, дедукції, індукції, аналізу, а також системний підхід) і емпіричних методів (метод порів- няння), які сприяють повноцінному висвітленню та об’єктивному аналізу предмета дослідження –
внутрішніх репараційних ініціатив, ефективність яких забезпечується національними судами України.
Висновки. Авторами визначено, що першим із можливих національних засобів реалізації репараційних ініціатив є звернення до суду з цивільним позовом у межах кримінального провадження. Водночас
видається, що громадянам України буде вкрай важко з використанням інструментів кримінального
провадження домогтися винесення обвинувального вироку. Виняток з цих справ становить відкриття
кримінального провадження проти військовослужбовців Російської Федерації або будь-яких інших
представників окупаційної адміністрації, винність яких доведена у встановленому законом порядку.
За таких умов найбільш оптимальним варіантом для фізичних осіб буде звернення до суду на підставі
правил цивільної юрисдикції, а для юридичних осіб – у межах господарського процесу.
Today, one of the most difficult and important tasks in the legal, political and economic aspects of Ukraine’s
development as a European state is the legal possibility for the injured parties to obtain moral and material
compensation for damages caused during the Russian-Ukrainian war. The atypical nature of the grounds
for the damage, namely the active phase of hostilities that led to damage and/or destruction of movable
and immovable property, as well as the specificity of the defendant, make it impossible to effectively use
the usual mechanisms for compensation for damages.
In the context of this issue, the authors of the article aim at a comprehensive study of modern national
legal instruments which can be used by citizens of Ukraine, including individuals and legal entities, to restore
their violated rights and obtain appropriate compensation. To achieve this goal, the author examines in detail
the legal nature of the concept of judicial immunity, its types, as well as the specifics and procedure for its
application in the event of bringing the Russian Federation to legal liability. The methodological basis of the study is a system of general theoretical (methods of abstraction, deduction,
induction, analysis, and a systematic approach) and empirical methods (the method of comparison) which
contribute to a full coverage and objective analysis of the subject matter of the study – domestic reparations
initiatives, the effectiveness of which is ensured by the national courts of Ukraine.
Conclusions. The author determines that the first of the possible national means of implementing reparations
initiatives is to file a civil claim with the court within criminal proceedings. At the same time, it is believed
that it will be extremely difficult for Ukrainian citizens to obtain a guilty verdict using the tools of criminal
proceedings. The exception to these cases is the opening of criminal proceedings against the military personnel
of the Russian Federation or any other representatives of the occupation administration whose guilt has
been proven in accordance with the procedure established by law. In such circumstances, the best option
for individuals would be to go to court under the rules of civil jurisdiction, and for legal entities – within
the framework of commercial proceedings. |
uk_UA |