dc.description.abstract |
The aim is a theoretical and empirical research of the psy chological characteristics and types of self-organization
among student youth in conditions of social uncertainty.
Methods. The sample consisted of students from three
levels of higher education who were studying at universi ties in Ukraine, a total of 362 individuals (M = 22.86; SD =
±2.84). An important criterion that united the subjects is
that, during the martial law all of them found themselves
in a difficult social situation, and their living and study ing underwent significant spatiotemporal and content
changes. Psychodiagnostic methods that were validated
by psychologists on Ukrainian samples were used. The
main dimensions of readiness for change, self-organi zation, and self-regulation were determined by: “Read iness to Change Questionnaire” (RCQ) (Rollnick et al.,
1992); “Self-Organization of Activity Test-Questionnaire”
(SOATQ) (Mandrikova, 2010); and the questionnaire “Style
of Behavior Self-Regulation” (SBSR) (Morosanova, 1991).
Results. Twenty-five statistically significant correlations
(p < .050; p < .010; p < .001) were identified, demonstrat ing regular dependencies among the researched parame ters. Through cluster analysis using the k-means method,
four types of self-organization among student youth in
conditions of social uncertainty were established: “Adven turous self-organization” (AS) (Cluster 1, n = 47; 12.98%);
“Optimistic self-organization” (OS) (Cluster 2, n = 143;
39.50%); “Passionate self-organization” (PS) (Cluster 3,
n = 97; 26.80%) and “Tolerant self-organization” (TS)
(Cluster 4, n = 75; 20.72%). Discussionandconclusions.
It was substantiated that “adventurousness”, which has
the strongest direct correlation with “purposefulness” (R
= .231; p < .001), is dangerous. It is explained that a high
level of purposefulness and constructive ambition, which
is characteristic of student organization leaders, defi nitely borders on adventurousness, with youthful maxi malism and can bring record results and feats, as well as
have reverse consequences and deep disappointments. It
is substantiated that “AS” and “PS” are destructive, while
“OS” and “TS” are constructive types of self-organiza tion. It is summarized that the outlined types represent
a successful attempt at clustering the empirical data with
the aim to discover new knowledge. It is recommended
that the obtained results be implemented in the structural
units of higher education institutions that work with stu dent youth Метою є теоретико-емпіричне дослідження психо логічних особливостей і типів самоорганізовано сті студентської молоді в умовах соціальної неви значеності. Методи. Вибіркову сукупність склали
здобувачі трьох рівнів вищої освіти, які навчалися
в університетах України, загальною кількістю
362 особи (M = 22.86; SD = ±2.84). Важливим кри терієм, що об’єднав досліджуваних є те, що під
час воєнного стану всі вони опинилися у складній
соціальній ситуації, а їхнє проживання і навчання
зазнало суттєвих просторово-часових і змістових
змін. Застосовано психодіагностичні методики, які
пройшли апробацію дослідниками-психологами на
українських вибірках. Основні виміри параметрів
готовності до змін, самоорганізації та саморегуляції
визначено: “Опитувальником особистісної готов ності до змін” (ООГЗ) (Rollnick et al., 1992); “Тест-о питувальником самоорганізації діяльності” (ТОСД)
(Мандрикова, 2010); опитувальником “Стиль само регуляції поведінки” (ССП) (Morosanova, 1991).
Результати. З’ясовано двадцять п’ять статистично
достовірних зв’язків (р<.050; р<.010; <.001), які про демонстрували закономірні залежності досліджу ваних параметрів. Кластерним аналізом методом
k-середніх установлено чотири типи самооргані зованості студентської молоді в умовах соціальної
невизначеності: “Авантюрна самоорганізованість”
(АС) (кластер 1, n = 47; 12.98%); “Оптимістична
самоорганізованість” (ОС) (кластер 2, n = 143;
39.50%); “Пристрасна самоорганізованість” (ПС)
(кластер 3, n = 97; 26.80%) і “Толеруюча самоорга нізованість” (ТС) (кластер 4, n = 75; 20.72%). Диску сія і висновки. Обґрунтовано, що “авантюрність”,
яка володіє найміцнішим прямим зв’язком із “ціле спрямованістю” (R = 231; p <.001), є небезпечною.
Пояснено, що високий рівень цілеспрямованості,
конструктивної амбіційності, який притаман ний лідерам студентських організацій, безумовно
межує з авантюрністю, з юнацьким максималізмом
і може приносити рекордні результати та подвиги,
а також мати зворотні наслідки і глибокі розча рування. Обґрунтовано, що “АС” і “ПС” є деструк тивними, а “ОС” і “ТС” – конструктивними типами
самоорганізованості. Узагальнено, що окреслені
типи є вдалою спробою кластеризації емпіричного
масиву даних із метою з’ясування нових знань.
Рекомендовано отримані результати впровадити
у структурні підрозділи закладів вищої освіти, які
працюють зі студентською молоддю. |
uk_UA |