dc.description.abstract |
В останні роки ведеться інтенсивний пошук можливих біологічних маркерів
деградації і репарації хрящової тканини суглоба. На сьогодні відомо, що характерною лабораторною ознакою деструкції хряща за остеоартрозу (ОА) є втрата матриксом глікозаміногліканів – ГАГ
(хондроїтинсульфату, кератансульфатів, гіалуронової кислоти) із підвищенням їх вмісту в сироватці крові.
Біохімічні маркери можна використовувати в клінічних дослідженнях для оцінки ефективності
патогенетичної терапії, зокрема, після застосування лазерного випромінювання. Згідно з результатами
досліджень І.А. Боєва, були встановлені кореляційні зв'язки між рівнями швидкості осідання
еритроцитів, С-реактивного білка, IL-1 і TFN-α і показниками болі в суглобах, тривалістю і виразністю
ранкової скутості, ультразвуковими параметрами, що характеризують запальні зміни в суглобах. Це
дозволяє розглядати зазначені лабораторні маркери як одні з критеріїв, що характеризують активність
запального процесу в суглобах при ОА. Було також вивчено зміни показників електролітного складу
синовіальної рідини у хворих на гонартроз. Ці зміни виражалися в зниженні показника іонізованого
кальцію і підвищенні відносини показника загального кальцію до неорганічного фосфату, що вказує на
ураження мінеральної складової субхондральної зони при розвитку запалення суглобів. Таким чином,
актуальним напрямом досліджень на сьогодні є визначення біохімічних маркерів і патогенетичних
механізмів запально-деструктивних процесів у великих суглобах за остеоартрозу.
Мета – провести оцінку даних сучасної літератури щодо патогенетичних механізмів та сучасних
лабораторних маркерів порушень метаболізму хрящової та кісткової тканини в організмі людини за
остеоартрозу великих суглобів. |
uk_UA |