Abstract:
Мета: оцінити ефективність розробленої програми фізичної терапії за динамікою клінічних показників, що характеризують обмеження життєдіяльності внаслідок синдрому поєднаного поперекового та тазового болю у жінок з дорсопатіями
вагітності у післяпологовому періоді.
Матеріал та методи. Обстежено 29 жінок у
післяпологовому періоді з поєднаним больовим
синдромом у ділянці попереку та тазу, які були
поділені на 2 групи. Контрольну групу склали 14
жінок, які корегували больовий синдром нестероїдними протизапальними препаратами перорально та локально. Групу порівняння склали 15
осіб, які пройшли розроблену програму фізичної
терапії (терапевтичні вправи, масаж, PNF, кінезіотейпінг, освіта пацієнта). Визначали інтенсивність болю за візуальною аналоговою шкалою в
спокої та при рухах, ступінь обмеження життєдіяльності за Oswestry Disability Index, Pelvic Girdle
Questionnaire, Pregnancy Mobility Index.
Результати. Проведене дослідження показало, що в обох досліджуваних групах після проведеної корекції у спокої жінки фактично не відчували
болю. Проте навантаження рухом виявило, що у
контрольній жінки відзначали біль, хоча і слабкий.
У той же час в групі жінок, які проходили активну
функціональну реабілітацію, біль при рухах фак-
тично не відмічався. Покращення життєдіяльності,
обмежене внаслідок болю попереку, за Oswestry
Disability Index в контрольній групі становило 17%
у порівнянні із вихідним результатом, у групі порівняння – 60% (р<0,05). Під впливом лікувально-
реабілітаційних заходів відмічено статистично значуще у порівнянні з вихідним рівнем зменшення
обмеження самообслуговування, зумовлене тазовим болем, за Pelvic Girdle Questionnaire – у жінок
контрольної групи воно становило 31,5%, в групі
порівняння – 68%. Динаміка результатів Pregnancy
Mobility Index показала статистично значуще покращення відносно вихідного результату в обох
групах жінок за підшкалами щоденної домашньої
мобільності (в контрольній групі – на 34,2%, в групі
порівняння – на 51,4%), побутової активності (відповідно 21,2% та 52,9%), непобутової активності
(відповідно 20,6% та 58%).
Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно
призначати у комплексному відновленні жінок з
поперековим та тазовим болем у післяпологовому
періоді для зменшення обмеження ступеня життєдіяльності.
The purpose of the study was to evaluate the effectiveness of the developed program of phys-
ical therapy in terms of the dynamics of clinical indicators characterizing the limitation of life activity due to the
syndrome of combined lower back pain and pelvic girdle pain in women with dorsopathy of pregnancy in the
postpartum period.
Materials and methods. 29 women in the postpartum period with combined pain syndrome in the lumbar
region and pelvis were examined. They were divided into 2 groups. The control group consisted of 14 women
who corrected pain with non-steroidal anti-inflammatory drugs orally and locally. The comparison group con-
sisted of 15 women who underwent a developed program of physical therapy (therapeutic exercises, massage,
proprioceptive neuromuscular facilitation, kinesio taping, patient education). The intensity of pain was deter-
mined on a visual analog scale at rest and on movements, the degree of disability was determined according
to the Oswestry Disability Index, Pelvic Girdle Questionnaire, Pregnancy Mobility Index.
Results and discussion. The study showed that in both study groups, after the correction at rest, women
actually did not experience pain. However, movement loading revealed that the women in the control group
had pain, albeit mild. At the same time, in the group of women who underwent active functional rehabilitation,
pain during movements was not actually noted.
Improvement in life activity, limited due to lower back pain, according to the Oswestry Disability Index in
the control group was 17% compared with the initial result, in the comparison group – 60% (p<0.05).
Under the influence of treatment and rehabilitation measures, a statistically significant decrease in the
limitation of self-service caused by pelvic girdle pain, according to the Pelvic Girdle Questionnaire, was noted
compared with the baseline: in women in the control group it was 31.5%, in the comparison group – 68%.
The dynamics of the results of the Pregnancy Mobility Index showed a statistically significant improvement
relative to the initial result in both groups of women on the subscales of daily mobility (in the control group – by
34.2%, in the comparison group – by 51.4%), household activity (respectively 21.2 % and 52.9%), mobility
outdoors (respectively 20.6% and 58%).Conclusion. It is advisable to prescribe physical therapy means in the complex recovery of women with
combined low back pain and pelvic girdle pain in the postpartum period to reduce the limitation of the degree
of vital activity.
Description:
Данильченко, С. І. Ефективність застосування засобів фізичної терапії для корекції обмеження життєдіяльності внаслідок поєднаного поперекового та тазового болю у жінок з дорсопатіями вагітності у післяпологовому періоді / М. Г. Аравіцька, З. В. Дума, Л. М. Шеремета, С. І. Данильченко, А. А. Біла // Український журнал медицини, біології та спорту. – 2022. – Т. 7, № 1(35). – С. 228-234 DOI: 10.26693/jmbs07.01.228