dc.description |
Danylchenko, S. I. Craniotopographic Characteristics of Sinuous-Liquor Relationships in Mature People / S. V. Bondarenko, S. O. Dubina, S. I. Serbin, D. S. Khapchenkova,I. O. Fedorova, M. M. Koptev, S. I. Danylchenko // Український журнал медицини, біології та спорту. – 2023. – Т. 8, № 1(41). – С. 62-67. https://doi.org/10.26693/jmbs08.01.062 |
uk_UA |
dc.description.abstract |
The purpose of the study was to determine the
craniotopographic (craniometric) indicators of sin-
uous-liquor relationships in the horizontal plane in
people of the first and second periods of mature age,
based on the maximum permissible depth of its intro-
duction.
Materials and methods. The object of the study
was the dura mater of the brain with its sinuses, the
ventricles of the brain and the vault of the skull of ma-
ture people.
The study was performed on 100 corpses of peo-
ple of different ages and gender with the manufac-
turing of native preparations of the brain with mem-
branes and liquor structures. Of the indicated number
of morphological objects, 70 preparations of veins and
sinuses of the dura mater of the brain and 30 prepara-
tions of the cerebrospinal fluid system of the brain of
mature people were made.
The study used such research methods as: mac-
ro- and micropreparation of anatomical objects of the
brain; cranio- and morphometry of veins, sinuses of
the dura mater of the brain and liquor structures of
the brain; manufacturing of corrosive (acrylic) casts –
preparations of veins, sinuses of the dura mater of the
brain and liquor formations of the brain; injection tech-
nique; variational-statistical analysis of morphometric
data; computer-graphic analysis.
Results and discussion. As a result of the study,
it was found that the puncture of the central part of
the lateral ventricle is better to be performed at the
level of the bregma point, or between this point and
the vertex (v). The puncture needle penetrates to a
depth of 6.0–7.0 cm through the milling hole, which
is displaced by 3.0–4.0 cm from the arrow line at an
angle of 70–75°.
The obtained data make it possible to determine
the most optimal craniometric puncture points of the
cerebrospinal fluid system of the brain. To penetrate
into the cavity of the anterior horn of the lateral ventri-
cle, the metopion point is proposed, which is located
at the intersection of the median plane of the head
with the line connecting the most convex areas of the
frontal humps.
The upper puncture of the lateral ventricle is
better to be performed by puncturing at the bregma
point (the point of connection of the sagittal and cor-
onal sutures) 2.0 cm from the midline (sagittal plane);
the needle is directed down and backwards and at a
depth of 5–6 cm (taking into account that it is enlarged
and stretched) it enters the ventricular cavity.
The suboccipital puncture or a puncture of the
cerebellar-cerebral cistern must be performed be-
tween the opisthocranion and lambda points. The
puncture needle is inserted to a depth of 6.0–7.5 cm,
and the end of the needle is gradually lowered to the
base of the skull.
Conclusion. The most optimal puncture points of
the constituent parts of the cerebrospinal fluid system
of the brain – the cavity of the anterior horn and the
central part of the lateral ventricle, the cavity of the
cerebellar-cerebral cistern – were determined using
craniometric analysis.
Метою дослідження було визначення у людей першого і другого періодів зрілого віку кра-
ніотопографічних (краніометричних) показників пазушно-лікворних взаємовідношень у горизонтальній
площині.
Матеріал та методи. Об’єктом дослідження були тверда оболона головного мозку з її пазухами,
шлуночки головного мозку та склепіння черепа людей зрілого віку.
У дослідженні застосовані методи макро- та мікропрепарування анатомічних об’єктів головного
мозку; краніо- та морфометрія вен, пазух твердої оболони головного мозку та лікворних структур головного мозку; виготовлення корозійних (акрилових) зліпків – препаратів вен, пазух твердої оболони
головного мозку та лікворних утворень головного мозку; ін’єкційна методика; варіаційно-статистичний
аналіз морфометричних даних; комп’ютерно-графічний аналіз. Результати дослідження. У результаті дослідження встановлено, що пункцію центральної час-
тини бічного шлуночка краще проводити на рівні точки брегма, чи між цією точкою та вертексом (v).
Пункційна голка проникає на глибину 6,0–7,0 см через фрезовий отвір, який зміщений на 3,0–4,0 см від
стрілової лінії під кутом 70-75°.
Верхню пункцію бічного шлуночка краще здійснювати проколом у точці bregma (точка з’єднання
стрілового та вінцевого швів) на 2,0 см від серединної лінії (стрілової площини); голку спрямовують донизу та дозаду і на глибині 5–6 см потрапляють у порожнину шлуночка (враховуючи, що вона збільшена
та розтягнута).
Субокципітальну пункцію або пункцію мозочково-мозкової цистерни необхідно проводити між точками опістокраніон та точкою ламбда. Пункційна голка проводиться на глибину 6,0-7,5 см, причому, з
поступовим опусканням кінцевої частини голки до основи черепа.
Висновок. Визначені за допомогою краніометричного аналізу найбільш оптимальні точки пункції
складових частин лікворної системи головного мозку – порожнини переднього рогу і центральної частини бічного шлуночка, порожнини мозочково-мозкової цистерни. |
uk_UA |