ДИНАМІКА ПАРАМЕТРІВ ПОПЕРЕКОВО-ТАЗОВОГО БОЛЮ У ЖІНОК З ЕНДОПРОТЕЗОВАНИМ КУЛЬШОВИМ СУГЛОБОМ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ КЕСАРІВ РОЗТИН, ПІД ВПЛИВОМ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Abstract

Метою дослідження була оцінка ефективності розробленої програми фізичної те- рапії за динамікою показників, що характеризують обмеження життєдіяльності внаслідок попереково-тазового болю у жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом, які перенесли кесарів розтин. Обстежено 9 жінок віком (28,5±1,6) років через 1 місяць після пологів, які відбулись шляхом кесаревого розтину. Розроблена програма фізичної терапії тривала 1 місяць. Були застосовані терапевтичні вправи; функціональне тренування, proprioceptive neuromuscular facilitation; масаж нижніх кінцівок, спини. Були враховані рухові обмеження, пов’язані з неповністю сформованим рубцем після кесаревого розтину, та з наявністю ендопротеза; відповідно були створені безпечні стратегії рухів, пов’язаних з доглядом за дитиною. Були визначені ступінь обмеження життєдіяльності за Oswestry Disability Index, Pelvic Girdle Questionnaire, Pregnancy Mobility Index. При первинному обстеженні у жінок встановлено погіршення життєдіяльності та виконання активностей повсякденного життя за всіма досліджуваними показниками. При повторному обстеженні покращення життєдіяльності у жінок за Oswestry Disability Index становило 54,8 % у порівнянні із вихідним результатом, за Pelvic Girdle Questionnaire – 58,6 % (р<0,05). Динаміка результатів Pregnancy Mobility Index показала статистично значуще покращення стану обстежених жінок відносно вихідного результату за підшкалами щоденної домашньої мобільності (на 54,1 %), побутової активності (на 60,9 %), непобутової активності (на 54,6 %). За результатами дослідження був зроблений висновок, що засоби фізичної терапії доцільно призначати у комплексному відновленні жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом, які перенесли кесарів розтин, для зменшення обмеження ступеня життєдіяльності внаслідок попереково-тазового болю. The purpose of the study was to evaluate the effectiveness of the developed physical ther- apy program based on the dynamics of indicators characterizing the limitation of life activities due to lumbopelvic pain in women with an endoprosthetic hip joint who underwent cesarean section. 9 women aged (28,5±1,6) years were examined 1 month after childbirth, which took place by caesarean section. The developed program of physical therapy lasted 1 month. Thera- peutic exercises were applied; functional training, proprioceptive neuromuscular facilitation; massage of lower limbs, back. Movement limitations associated with an incompletely formed scar after cesarean section and the presence of an endoprosthesis were taken into account; safe strategies of movements related to child care were created. Determined The degree of restriction of vital activity according to the Oswestry Disability Index, Pelvic Girdle Questionnaire, Preg- nancy Mobility Index was determined. During the initial examination, women were found to have a deterioration in their daily life activities and activities according to all the investigated indicators. During the re-examination, the improvement of vital activity in women according to the Oswestry Disability Index was 54.8 % compared to the initial result, according to the Pelvic Girdle Questionnaire – 58.6 % (р<0.05). The dynamics of the Pregnancy Mobility Index results showed a statistically significant improvement in the condition of the examined women relative to the initial result in the subscales of daily home mobility (by 54.1 %), household activity (by 60.9%), and non-household activity (by 54.6 %). Based on the results of the study, it was concluded that physical therapy should be prescribed in the complex recovery of women with an endoprosthetic hip joint who underwent cesarean section to reduce the limitation of the degree of vital activity due to lumbopelvic pain.