САНКЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ (продовження огляду)

Abstract

Вже підкреслювалося про те, що одними із тих дієвих заходів, які здатні ослабити російського агресора у всіх відношеннях та убезпечити світ від його руйнаційного впливу є обмеження можливостей, у тому числі економічних, через накладення відповідних санкцій2. Доля заморожених у їх результаті активів вже тривалий час є темою для активних дискусій, у тому числі й за межами України. Мова йде, як про перспективи відчуження з не рухомих активів, так і про використання прибутку від російських заморожених активів на відновлення України. Останнім часом все частіше озвучуються ініціативи щодо нагальної потреби у закупівлі зброї для України і скерування саме на ці потреби прибутку від російських заморожених активів, а фінансування її відновлення перенесене «у чергу очікування». У цьому звісно є глибокий сенс, адже слід активно протидіяти агресору на полі бою, а для цього необхідні значні кошти для поповнення наявного озброєння, а також закупівель та виробництва нового. При такому стані справ, відновлення зруйнованого житла українців та й України в цілому, як проблема не зникає, а лише щодня загострюється, а її масштаби все розширюються, так як обстріли українських територій не припиняються, у тому числі й тих, які не перебувають у безпосередній близькості до лінії фронту. Ініціативи на кшталт створення та введення в дію Реєстру збитків, такого нового фінансового інструменту для України, як Ukraine Facility, запуск Є- відновлення, тощо, покликані, хоча б частково вирішувати наявні проблеми у цій царині. Авторами поставлено собі за мету донести до читача крайні ініціативи у цій царині, а також простежити шлях становлення діючих механізмів відновлення житла та майна, які постійно потребують нових фінансових вливань та належного адміністрування.