dc.description.abstract |
У статті поставлено за мету дослідження практики кримінальної відповідальності за геноцид. Методи. Для досягнення задекларованої мети й отримання належних результатів дослідження
використано таку сукупність методів: логіко-юридичний, порівняльно-правовий, історико-правовий,
нормативно-догматичний та інші методи. Результати та висновки. Кримінальна відповідальність
за геноцид на міжнародному рівні формувалася протягом декількох періодів (Нюрнберзького, Постнюрнберзького, Гаазького, Римського) та ґрунтується на двох основоположних міжнародних НПА –
Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього (1948 рік) та Римського статуту
Міжнародного кримінального суду (1998 рік), які містять визначення поняття та складу злочину
геноциду, правила імунітету за вчинення геноциду державними посадовцями, обов’язки держав-учасниць щодо запобігання геноциду, механізм реальної відповідальності за вчинення геноциду та вжиття
превентивних заходів щодо його запобігання. Зауважено, що кримінальна відповідальність за злочини
геноциду також передбачає відповідальність на рівні держав, які імплементували норми міжнародного законодавства в даній сфері, створили систему національного законодавства щодо врегулювання
питання кримінальної відповідальності за злочини геноциду, визначили порядок взаємодії з Міжнародним кримінальним судом і визнали його повноваження. Частина країн, які ратифікували відповідні нормативно-правові акти у сфері кримінальної відповідальності за злочини, впровадили до національного
законодавства принцип універсальної відповідальності, що дозволяє провести розслідування злочинів
геноциду та здійснювати кримінальне переслідування осіб, винних у їх скоєнні, зокрема й у разі вчинення злочину геноциду на території іншої держави та якщо жертви або підозрювані є громадянами
іноземної держави.
The purpose of this article is to study the practice of criminal responsibility for genocide.
Methods. In order to achieve the declared goal and obtain the appropriate research results, the following set of methods was used: logical-legal method, comparative-legal method, historical-legal method, normative-
dogmatic method, etc. Results and conclusions. Criminal responsibility for genocide at the international
level was formed during three periods (Nuremberg, post-Nuremberg, Hague, Rome period) and is based
on two fundamental international NPAs, the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime
of Genocide (1948) and the Rome Statute of the ICC (1998), which contain the definition and composition
of the crime of genocide, the rules of immunity for the commission of genocide by state officials, the obligations
of the participating states to prevent genocide, the mechanism of real responsibility for the commission
of genocide and taking preventive measures to prevent it. It was noted that criminal responsibility for crimes
of genocide also involves responsibility at the level of states that have implemented the norms of international
law in this area, created a system of national legislation to regulate the issue of criminal responsibility for crimes
of genocide, determined the procedure for interaction with the International Criminal Court and recognized
its powers. Some of the countries that have ratified the relevant normative legal acts in the field of criminal
responsibility for crimes have introduced the principle of universal responsibility into national legislation,
which allows for the investigation of crimes of genocide and the prosecution of those responsible for their
commission, including and in the event of the crime of genocide being committed on the territory of another
state and in the event that the victims or suspects are citizens of a foreign state. |
en_US |