Abstract:
Мета роботи: розглянути особливості впливу уроків фізичної культури різної
інтенсивності навантаження на розумову працездатність школярів.
Методологія: здійснено вивчення динаміки показників розумової працездатності до
на після уроку фізичної культури учнів 13-15 років Херсонської школи №52. Дослідження
розумової працездатності здійснювався за допомогою бланкових методик визначення вищих
психічних функцій.
Наукова новизна – проаналізовано динаміку розумової працездатності учнів
13-15 років із застосуванням на уроках фізичної культури запропонованої моторної щільності
заняття. Показники динаміки розумової працездатності учнів до та після уроку фізичної
культури змінювалися не в однаковій мірі у експериментальних групах обстежуваних.
Встановлено, що фізичне навантаження при застосуванні у групі учнів під час
загально-розвиваючого уроку фізичної культури із моторною щільністю 60-70% найбільш
повно сприяє покращенню показників розумової працездатності, порівняно із фізичними
навантаження більшої (спортивний урок) моторної щільності або її відсутності
(спеціальна медична група). На ІІ етапі обстеження ми спостерігали, покращення розумової
працездатності за всіма показниками вищих психічних функцій у першій групі учнів,
покращення лише величини обсягу пам’яті, стійкості уваги та швидкості переробки
інформації у другій групі учнів (спортивний урок). В учнів, які знаходилися на предметному
уроці та учнів спеціальної медичної групи ми відмічаємо погіршення розумової
працездатності за всіма показниками вищих психічних функцій.
Висновки. Врахування механізмів, які лежать в основі впливу фізичних вправ на стан
розумової працездатності, а також саме виконання дозованого навантаження сприяють
покращенню діяльності всіх систем і органів людини, нормалізують тонус нервової системи,
що проявляється у підвищенні працездатності.
Purpose: to consider the specifics of the impact of physical education lessons of different
load intensity on the mental capacity of schoolchildren.
Methodology: the study of the dynamics of mental performance indicators before and after the
physical education lesson of 13-15-year-old students of Kherson School No. 52 was carried out. The
study of mental capacity was carried out using blank methods of determining higher mental functions.
Scientific novelty – the dynamics of the mental capacity of students aged 13-15 years was
analyzed with the use of the proposed motor density of the lesson in physical education lessons.
The indicators of the dynamics of mental performance of students before and after the
physical education lesson did not change to the same extent in the experimental groups of subjects.
It has been established that physical exertion when applied in a group of students during a
general developmental physical education lesson with a motor density of 60-70% most fully
contributes to the improvement of mental performance indicators, compared to physical exertion
with a greater (sports lesson) motor density or its absence (special medical group). At the II stage
of the examination, we observed an improvement in mental performance by all indicators of higher
mental functions in the first group of students, an improvement only in the amount of memory,
stability of attention and information processing speed in the second group of students (sports
lesson). In the students who were in the subject lesson and the students of the special medical group,
we note the deterioration of mental capacity according to all indicators of higher mental functions.
Conclusions. Taking into account the mechanisms that underlie the influence of physical
exercises on the state of mental performance, as well as the performance of a dosed load, contribute
to the improvement of the activity of all human systems and organs, normalize the tone of the nervous
system, which is manifested in increased performance.
Description:
Голяка, С. К. Вплив навантаження уроків фізичної культури на розумову працездатність учнів / С. К. Голяка // Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. – Серія: Педагогічні науки. – 2024. – Вип. 25 (181). – С. 24-30.