dc.description |
Pomytkina, L., Melnyk, N., Kovtun, O., & Kokarieva, A. (2024). Features of Life Planning Among Student Youth During Wartime and the Post-Pandemic Period. Insight: the psychological dimensions of society, 12, 166–190. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-19 |
en_US |
dc.description.abstract |
The article presents the findings of a theoretical
and empirical study on the peculiarities of life
planning among student youth during wartime
and the post-pandemic period. The authors
conceptualize life planning as the capacity of
individuals to integrate personal experiences,
maintain an awareness of the present, develop a realistic vision of the future, exhibit tolerance
for uncertainty, and authentically experience the
passage of time and its associated values and
meanings in the context of executing personal
life projects. The purpose of the publication is to
highlight the results of a study of the features of
life planning of student youth during martial law
in the post-pandemic period. Methods. The study
utilized the following instruments: the “Balanced
Time Perspective Scale” (Zimbardo & Boyd, 1999),
the “Diagnosis of Personal Time Disorganizers”
(Nestorenko & Mikos, 2020), the “Subjective
Alienation Questionnaire” (Maddi, 2004), and the
“Uncertainty Tolerance Questionnaire” (Budner,
1962), along with statistical methods including
the Mann-Whitney U-test and Student’s t-test.
Results indicate that students’ ability to plan their
lives effectively is associated with accurate time
orientation, a low level (or absence) of personal
time disorganizers, an authentic attitude towards
themselves and others (as evidenced by a low
level of alienation), and tolerance for uncertainty.
Most students exhibit characteristics of an
unbalanced time perspective, with a predominant
focus on the present due to their experiences of
extreme living conditions, and they tend to plan
for the future only in the short term. Discussion
and conclusions. The characteristics of life
planning among students include competence
in time management, which encompasses an
optimal attitude towards the past, present, and
future, flexible and deliberate organization of
time, and accountability for decisions and plans;
and authentic life perception, particularly among
students with a balanced time perspective.
Conversely, students with an unbalanced time
perspective exhibit greater time disorganization
and intolerance of uncertainty, which indicates
difficulties in comprehending their own goals and
intentions and a limited outlook on the future.
These issues are linked to the current experiences
of young people related to the ongoing war and
the post-pandemic context.
У статті висвітлені результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей
життєвого планування студентської молоді
в умовах війни та в постпандемічний період.
Автори розглядають життєве планування особистості як здатність молодої людини до інтеграції власного досвіду, усвідомлення теперішнього та реалістичного бачення майбутнього,
толерантність до невизначеності, автентичне
переживання часу та його ціннісно-смислово-
го насичення в процесі реалізації авторського
проєктування у часі життя. Метою публікації
є висвітлення результатів дослідження особливостей життєвого планування студентської молоді під час дії воєнного стану в постпандемічний період. Методи дослідження:
“Шкала збалансованої часової перспективи”
(Zimbardo, Boyd, 1999), “Діагностика особистісних дезорганізаторів часу” (методика до-
сліджень Katowice School of Technology, 2020),
“Опитувальник суб’єктивного відчуження”
(Maddi, 2004), “Опитувальник толерантності
до невизначеності” (Budner, 1962), методи математичної статистики: критерії Манна-Уїтні
та Ст’юдента (t-критерій). Результати. З’ясовано, що здатність до життєвого планування
студентської молоді забезпечується належним орієнтуванням у часі, низьким рівнем
(відсутністю) особистісних дезорганізаторів
у часі, автентичним ставленням до себе та інших (низьким рівнем відчуженості), толерантністю до невизначеності. Більшість студентів
мають характеристики розбалансованої часової перспективи; орієнтовані на теперішнє,
оскільки переживають екстремальні умови
життя; більше планують майбутнє лише на
близьку перспективу. Дискусія і висновки. До
особливостей життєвого планування студентської молоді віднесено: компетентність у часі
життя (оптимальне ставлення до минулого,
теперішнього й майбутнього, гнучка й свідома
організація часу, відповідальність за рішення
та плани), автентичне життєсприйняття – у
студентів зі збалансованою часовою перспективою; більш виражена дезорганізація часу та
інтолерантність до невизначеності у студентів із розбалансованою часовою перспективою, що свідчить про наявність проблем з усвідомленням власних цілей і намірів та слабку
перспективу майбутнього, які пов’язані з актуальними теперішніми переживаннями молоді щодо війни в постпандемічний період. |
en_US |