dc.description |
Bokhonkova, Y., Kruglov, K., Buhaiova, N., & Kryzhanovskyi, O. (2024). Student Leadership in Times of Social Transformation. Insight: the psychological dimensions of society, 12, 311–336. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-15 |
en_US |
dc.description.abstract |
The aim was a theoretical-empirical study of the
phenomenon of student leadership in the context
of educational and professional activities during
times of social transformation. The respondents
were student leaders from the first to the fourth
years of study at higher education institutions in
Ukraine, with a total of n = 43 individuals. The
age range of the sample population was between
18 and 25 years. The sample characteristics:
M = 20.34; SD = ±4.28; Me = 20.50; Mo = 20.00.
Methods. A relevant psychodiagnostic toolkit
was selected in accordance with the developed
methodology and research strategy. The following
instruments were used: “Sociometry” (Moreno,
1951); “Life Orientation Test” (LOT) (Carver &
Gaines, 1987); “Self-Efficacy Scale” (SES) (Sherer
et al., 1982); and “Tolerance for Uncertainty Scale”
(TUS) (Mclain, 1993). Results and discussion. The
relationship between the self-efficacy parameters
of the respondents and their life orientations and
tolerance for uncertainty was identified (p < .050;
p < .010). It is noted that student leaders who
had high self-efficacy in subject activities enjoyed
high credibility, but were silent and restrained
in communicating with peers. Student leaders
who had high self-efficacy in interpersonal
communication had average achievements in
their educational and professional activities,
were respected and had no less influence on their
peers. A comparison of the studied groups with
low and high levels of self-efficacy showed that
Group 2 (a high level of self-efficacy in subject
activities) had superiority in attitude to complex
tasks (ACT) and tolerance for uncertainty (TU). It
is explained that the willingness to demonstrate
a clear position in the changing realities of today
was a prerogative of strong personalities. The
superiority of the group with high self-efficacy
in interpersonal communication (Group 4) was
noted in terms of positive expectations, while
the group with low self-efficacy in interpersonal
communication (Group 3) showed the only
significant superiority in negative expectations.
Conclusions. It is summarized that the developed
empirical research strategy for the phenomenon
of student leadership allowed for the identification
of relevant dimensions of leadership intentions
among the most active segment of society, which are congruent in contemporary realities within
the context of self-efficacy in educational and
professional activities during times of social
transformation. The obtained results have
scientific novelty and can be implemented in
the organization of the educational process of
universities with the aim of preparing future
leaders.
Метою є теоретико-емпіричне дослідження
феномену студентського лідерства в контексті
навчально-професійної діяльності в період
суспільних трансформацій. Респондентами
були студентські лідери першого – четвертого
років навчання закладів вищої освіти України,
загальною кількістю n = 43 особи. Віковий
діапазон вибіркової сукупності знаходився
в межах від 18 до 25 років. Характеристики
вибірки: M = 20.34; SD = ±4.28; Me = 20.50;
Mo = 20.00. Методи. Підібрано релевантний
психодіагностичний інструментарій,
згідно з розробленою методологією і
стратегією дослідження. Використано:
“Соціометрію” (Moreno, 1951); “Тест
життєвих орієнтацій” (ТЖО) (Carver, Gaines,
1987), “Шкалу самоефективності” (ШСЕ)
(Sherer et al., 1982), “Шкалу толерантності
до невизначеності” (ШТН) (Mclain, 1993).
Результати і дискусія. З’ясовано зв’язок
параметрів самоефективності респондентів
від життєвих орієнтацій і толерантності до
невизначеності (р < .050; р < .010). Зазначено,
що студентські лідери, які володіють високою
самоефективністю у предметній діяльності,
користуються високим авторитетом, але
є мовчазними і стримано комунікують
з однолітками. Студентські лідери, які
володіють високою самоефективністю
міжособистісного спілкування, у навчально-
професійній діяльності мають середні
здобутки, користуються повагою і мають не
менший вплив на однолітків. Зіставлення
досліджуваних груп за низьким і високим
рівнями вираженості самоефективності
продемонструвало перевагу групи 2 (високий
рівень самоефективності предметної
діяльності) за ставленням до складних завдань
(ССЗ) і толерантністю до невизначеності (ТН).
Пояснено, що готовність демонструвати чітку
позицію в мінливих реаліях сьогодення –
прерогатива сильних особистостей. Перевага
групи з високим рівнем самоефективності
міжособистісного спілкування (група 4)
зафіксована за позитивними очікуваннями,
а в групі з низьким рівнем самоефективності
міжособистісного спілкування (група 3)
зафіксовано єдину достовірну перевагу за
негативними очікуваннями. Висновки.
Узагальнено, що розроблена емпірична
стратегія дослідження феномену
студентського лідерства дозволила з’ясувати релевантні виміри лідерських інтенцій
найбільш активної частини суспільства, які є
конгруентними в сучасних реаліях у контексті
самоефективності навчально-професійної
діяльності в період суспільних трансформацій.
Отримані результати мають наукову новизну
і можуть бути імплементовані в організацію
освітнього процесу університетів із метою
підготовки лідерів майбутнього. |
en_US |