dc.description |
Fasanelli, R., Foglia, S., Amalfi, G., & Piscitelli, A. (2024). Team-Building Dimensions Assessment Scale: Development and Psychometric Validation of a New Tool. Insight: the psychological dimensions of society, 12, 401–426. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-11 |
en_US |
dc.description.abstract |
This study aims to theoretically substantiate,
develop, and validate the diagnostic tool for
assessing the process and indicators of team-
building in workgroups. This new psychometric
scale, based on a specific theoretical model,
aims to assess the functioning and potential for
improvement of workgroups within organizations.
The scale, with its seven dimensions of team
building (such as objective, method, roles,
leadership, communication, climate, and development), can make a valuable contribution
to the field of team-building assessment, as it
provides a comprehensive view of team dynamics.
Methods. Based on a non-experimental model
(specifically, a cross-sectional survey design), the
research consists of three studies involving a non-
probabilistic reasoned sampling strategy (N1 =
215; N2 = 157; N3 = 279). The original instrument
was initially tested on a sample of workers whose
responses allowed routine statistical analyses.
The instrument was subsequently modified and
reduced to its more significant elements, so it was
administered to the second sample of employees.
Finally, after conducting a confirmatory factor
analysis, the scale administered to the last sample
of material industry employees. Results. Like
Cronbach’s Alpha, the inter-factors and inter-
items correlation indices proved significant. The
validated instrument, initially consisting of 69
items, later reduced to 19, is characterized by
excellent internal interdependence, which the CFA
also confirmed. In the present study, the model
fit indices were RMSEA = .079; SRMR = .056,
CFI = .938, NFI = .907, IFI = .939, and RFI = .878.
Discussion and conclusions. The findings of
this study have significant practical implications.
The TeBuDAS, with its comprehensive approach
to team-building assessment, focusing on team
cohesion and performance, offers a robust tool
for organizational development. By considering
the underlying culture of the organization and
promoting a learning-oriented evaluation process,
the TeBuDAS can guide the development strategies
of the entire organization more efficiently and
effectively.
Метою дослідження було теоретичне обґрунтування та розробка діагностичного засобу оцінювання процесу й показників командоутворення у робочих групах. Ця нова
психометрична шкала, заснована на певній
теоретичній моделі, має оцінити функціонування та потенціал для вдосконалення робочих груп в організаціях. Цей інструмент із сімома вимірами побудови команди (такими як
мета, метод, ролі, лідерство, комунікація, клімат і розвиток) може зробити цінний внесок у
сферу оцінки командоутворення, оскільки забезпечує комплексне уявлення про динаміку
команди. Методи. Дослідження ґрунтувалося
на неекспериментальній моделі (зокрема, дизайні перехресного опитування) і складалося
із серії трьох досліджень, що включали безімовірнісну обґрунтовану стратегію вибірки
(N1 = 215; N2 = 157; N3 = 279). Оригінальний
інструмент спочатку був протестований на вибірці працівників, чиї відповіді дозволяли проводити звичний статистичний аналіз. Згодом
інструмент був модифікований і зведений до
більш значущих елементів, тому його застосували до другої вибірки співробітників. Нарешті, після проведення підтверджувального
факторного аналізу шкала використана для
останньої вибірки працівників матеріальної
промисловості. Результати. Подібно до альфи
Кронбаха, індекси кореляції між факторами й
пунктами виявилися значущими. Валідований
інструмент, що спочатку складався із 69 пунктів, пізніше скорочений до 19, характеризується відмінною внутрішньою взаємозалежністю,
що також підтвердив КФА. У цьому дослідженні індекси відповідності моделі були такими:
СКПА = .079; ЗССКЗ = .056, ІПВ = .938, ІНВ = .907,
ІІВ = .939 та ІВВ = .878. Дискусія та висновки.
Результати цього дослідження мають значну
практичну цінність. ШОПК, завдяки своєму
комплексному підходу до оцінки командоутворення, зосередженому на згуртованості
команди та ефективності, пропонує потужний
інструмент для розвитку організації. Враховуючи базову культуру організації та сприяючи
процесу оцінювання, орієнтованому на навчання, ШОПК може ефективніше й результативніше керувати стратегіями розвитку всієї
організації. |
en_US |