Abstract:
Попри чинне законодавство, працівники митної служби стикаються з низкою проблем, серед яких
недостатній рівень матеріального забезпечення, відсутність спеціалізованих нормативних положень,
які враховують специфіку їхньої діяльності, а також складнощі у вирішенні трудових спорів.
Метою статті є аналіз чинного правового регулювання оплати праці працівників митної служби
України, виявлення основних проблем у цій сфері й обґрунтування шляхів їх вирішення з урахуванням
міжнародного досвіду.
Методи. У дослідженні застосовано загальнонаукові методи, зокрема системний аналіз для оцінки
правового регулювання оплати праці працівників митної служби, порівняльний метод для аналізу
досвіду країн ЄС, а також метод прогнозування для визначення перспективних напрямів реформу-
вання цієї сфери.
Результати. Проведений аналіз показав, що, незважаючи на наявність законодавчої бази, праців-
ники митної служби стикаються з низкою проблем: недостатній рівень матеріального забезпечення,
брак спеціалізованих нормативних положень, які враховують специфіку їхньої діяльності, а також
складнощі у вирішенні трудових спорів. Особливу увагу приділено соціальним гарантіям, включно з пен-
сійним забезпеченням, страхуванням, матеріальною допомогою та компенсацією за невикористані
відпустки. Реформи митної служби часто супроводжуються організаційними змінами, які спричиня-
ють соціальну напругу серед працівників і впливають на їх трудову стабільність. Визначено необхід-
ність професійного розвитку працівників, підвищення їх кваліфікації відповідно до сучасних викликів
і міжнародних стандартів. У статті обґрунтовано доцільність адаптації найкращих практик ЄС,
як-от колективні договори, соціальні пільги та психологічна підтримка, до українських реалій.
Висновки. Для вдосконалення правового регулювання й умов праці працівників митної служби
запропоновано: реформування нормативно-правової бази, підвищення рівня фінансування, впровадження
автоматизованих систем аналізу ризиків та електронного декларування. Реалізація цих заходів сприятиме зменшенню навантаження на працівників, підвищенню ефективності роботи митної служби, її
інтеграції у європейський правовий простір та відповідності сучасним стандартам глобалізації.
Despite the existing legislation, customs officers face a range of issues, including insufficient material
support, the absence of specialized regulatory provisions that address the specifics of their activities,
and difficulties in resolving labor disputes.
Objective. This article aims to analyze the current legal regulation of labor remuneration for customs
officers in Ukraine, identify the key issues in this area, and substantiate possible solutions, considering
international experience.
Methods. The research employs general scientific methods, including systemic analysis to assess the legal
framework governing labor remuneration for customs officers, the comparative method to analyze the experience
of EU countries, and the forecasting method to identify prospective directions for reforming this sphere.
Results. The conducted analysis reveals that, despite the presence of a legal framework, customs officers
encounter several challenges: insufficient material support, the lack of specialized regulatory provisions
tailored to their specific activities, and difficulties in resolving labor disputes. Special attention is given to
social guarantees, including pension benefits, insurance, material assistance, and compensation for unused
leave. Customs service reforms are often accompanied by organizational changes that exacerbate social
tension among employees and affect their job stability. The necessity of professional development for customs
officers, including training and qualification enhancement in line with modern challenges and international
standards, has been highlighted. The article substantiates the appropriateness of adapting best EU practices,
such as collective agreements, social benefits, and psychological support, to the Ukrainian context.
Conclusions. To improve the legal regulation and working conditions of customs officers, the following
measures are proposed: reforming the regulatory framework, increasing funding, and introducing modern
technologies such as automated risk analysis systems and electronic declaration processes. Implementing these
measures will reduce the workload on employees, enhance the efficiency of customs services, facilitate their
integration into the European legal framework, and ensure compliance with modern globalization standards