ПРОФЕСІЙНІ СТАНДАРТИ І ЕТИКА ПЕРЕКЛАДАЧА В КОНТЕКСТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОСУДДЯ

Abstract

Метою статті є аналіз та оцінка професійних стандартів і етичних норм, що регламентують діяльність перекладача в рамках кримінального провадження, зокрема виявлення їх впливу на належну якість здійснення перекладачем своїх процесуальних функцій. Методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-правові методи, зокрема діалектичний метод, методи системного аналізу, теоретичного узагальнення й інші. Результати. На основі проведеного аналізу наявних нормативно-правових актів, практичних реко- мендацій, сучасних тенденцій розвитку галузі прикладної лінгвістики, а також дослідження відповід- них доктринальних джерел: – наведено перелік професійних стандартів діяльності перекладача в кримінальному провадженні; – проілюстровано відмінності в підходах до визначення етичних правил і рамок діяльності профе- сійних перекладачів; – окреслено актуальні напрями реформування кваліфікаційних (сертифікаційних) вимог до професіональних перекладачів; – надано приклади порушень етичних норм і професійних стандартів перекладацької діяльності; – сформульовано деякі проблемні питання та ризики, що унеможливлюють належну реалізацію процесуальних функцій перекладача в кримінальному провадженні, та запропоновано шляхи вирішення таких проблем. Висновки. Професійні стандарти й етика перекладача, який залучається до будь-якої стадії кри- мінального процесу, несуть істотну важливість для гарантування дотримання прав і законних інте- ресів осіб. Такі вимоги повинні знаходити відображення в конкретних нормативно-правових документах, які встановлюватимуть зразок професійної поведінки для цілої галузі й будуть визнані на всій території держави. Поряд із цим важливою є імплементація найкращих практик стандартизації перекладацької діяльності держав – членів Європейського Союзу. The purpose of the article is to analyze and evaluate the professional standards and ethical norms governing the activities of an interpreter in criminal proceedings, in particular, to identify their impact on the proper quality of the interpreter’s performance of his/her procedural functions. Methods. The methodological basis of the study is based on general scientific and special legal methods, in particular, dialectical, systemic analysis, and theoretical generalization. Results. Based on the analysis of existing legal acts, practical recommendations, current trends in the development of the field of applied linguistics, as well as the study of relevant doctrinal sources: – a list of professional standards for the activities of an interpreter in criminal proceedings is provided; – the differences in approaches to defining ethical rules and frameworks for professional translators are illustrated; – current directions of reforming the qualification (certification) requirements for professional translators are outlined; – specific examples of violations of ethical norms and professional standards of translation are provided; – сertain problematic issues and risks that make it impossible to properly implement the procedural functions of an interpreter in criminal proceedings are formulated as well as ways to solve such problems are suggested. Conclusions. Professional standards and ethics of interpreters involved in any stage of criminal proceedings are essential to ensure that the rights and legitimate interests of individuals are respected. Such requirements should be reflected in specific regulatory documents that will set a model of professional behavior for the entire industry and be recognized throughout the country. At the same time, it is important to implement the best practices of standardizing translation activities of the European Union member states