DECLINE IN XENOPHOBIA TOWARDS ROMA IN UKRAINE: AN ANALYSIS OF RECENT PUBLIC OPINION TRENDS

Abstract

This study examines recent trends in attitudes towards the Roma in Ukraine, measured through the social distance score on the Emory Bogardus scale. Historically, the Roma community has faced considerable xenophobia in Ukraine, consistently ranking among the lowest in social acceptance. For decades, the social distance score for Roma has remained around 6.00 on a 7-point scale. However, from 2021 to 2023, data from Ukrainian sociological institutes indicate a gradual decrease in this score to 4.75. Our sociological research corroborated this positive trend, though with an important caveat: The improvement in attitudes towards Roma may not be as substantial as it appears. Some result distortion likely arose due to changes in research methodology. During the war, Ukrainian sociologists shifted from face-to-face interviews to telephone surveys. Additionally, terminology has evolved: Rather than using the previously common ethnonym “Tsyhany”, sociologists now refer to “Roma”, a term that carries more positive connotations for respondents. Nevertheless, an improvement in attitudes towards Roma has indeed been observed. The study attributes much of this progress to Ukrainian media, which has portrayed Roma contributions to the Russian-Ukrainian war positively Це дослідження аналізує останні тенденції у ставленні до ромів в Україні, виміряні через показник соціальної дистанції за шкалою Еморі Богардуса. Історично ромська спільнота стикалася з суттєвою ксенофобією в Україні, постійно займаючи одне з найнижчих місць у рівні соціальної прийнятності. Протягом десятиліть показник соціальної дистанції для ромів залишався близько 6,00 за 7-бальною шкалою. Однак у період з 2021 до 2023 року дані українських соціологічних інститутів свідчать про поступове зниження цього показника до 4,75. Наші соціологічні дослідження підтвердили цю позитивну тенденцію, хоча й із важливим застереженням: покращення ставлення до ромів може бути не настільки значним, як здається. Ймовірно, певне викривлення результатів виникло через зміни в методології дослідження. Під час війни українські соціологи перейшли від особистих інтерв’ю до телефонних опитувань. Крім того, змінилася термінологія: замість раніше поширеного етноніма «цигани» соціологи зараз використовують «роми», термін, що має більш позитивні конотації для респондентів. Незважаючи на це, покращення ставлення до ромів дійсно спостерігається. Суттєвої кореляції між ставленням до ромів та досвідом проживання поруч з ними як сусідами, а також із соціально-демографічними характеристиками респондентів, не виявлено. Це означає, що головна причина позитивних змін у ставленні до ромів походить не з особистого досвіду респондентів та їх взаємодії з ромами. Дослідження приписує значну частину цього прогресу українським медіа, які позитивно висвітлюють внесок ромів у російсько-українську війну.