ПСИХОФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Abstract

Мета статті полягає в системному аналізі характеристик основних понять дослідження, обґрунту- ванні важливості психофізичної підготовки, визначенні критеріїв, показників і рівнів сформованості психофізичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. Методи дослідження: аналіз і синтез – для вивчення наукових джерел; узагальнення результатів спостереження сприяло обґрунтуванню важливості психофізичної підготовки до професійної діяль- ності й надання рекомендацій, моделювання – для розроблення структури компонента; класифікація і систематизація – для впорядкування знань про його реалізацію. Результати підтверджують попередні дослідження, водночас розширюючи розуміння основних понять: «підготовка», «майбутній учитель фізичної культури», «професійна підготовка», «психофізич- на підготовка майбутніх учителів фізичної культури», «педагогічна діяльність». Авторка статті обґрун- тувала важливість психофізичної підготовки до професійної діяльності, яка містить фізичну складо- ву, психологічну складову, професійну адаптивність, розвиток мотиваційно-ціннісної сфери, засоби й методи формування психофізичної готовності здобувачів вищої освіти до професійної діяльності. Основними критеріями психофізичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури визначено такі: фізичну підготовленість, психологічну стійкість, мотиваційно-ціннісну сферу, інтелектуальні здібності, комунікативні навички й фізіологічні показники. Кожен із цих критеріїв включає показники, що оцінюють рівень усвідомлення й важливості психофізичної підготовки. Рівні сформованості оціню- ються за трьома ступенями: низьким (адаптивним), середнім (репродуктивним) і високим (творчим). Висновки. Психофізична підготовка майбутніх учителів фізичної культури визначена нами як важливий компонент професійної діяльності, психологічної та професійно-прикладної фізичної під- готовки, оскільки вона поєднує розвиток фізичних здібностей із формуванням психологічної стійко- сті. Освітня траєкторія майбутнього вчителя фізичної культури збагачується можливістю здійснювати навчально-пізнавальну, науково-дослідну діяльність паралельно зі спортивно-тренувальною, дає сту- дентам змогу підвищити рівень стресостійкості, проявити психолого-педагогічні вміння й навички, сформувати професійні та особистісні компетентності майбутнього фахівця щодо планування й органі- зації освітньої, фізкультурно-оздоровчої й спортивно-масової діяльності в закладах загальної середньої освіти. Результати дослідження підтверджують доцільність упровадження психофізичної підготовки в навчальний процес і надають рекомендації для їх ефективного використання The objective of the article is to conduct a systematic analysis of the basic concepts of the study, to substantiate the importance of psychophysical training, to determine the criteria, characteristics and levels of psychophysical training for professional activity in future physical education teachers. Research methods: analysis and synthesis – to study scientific sources; generalisation of observation results – to substantiate the importance of psychophysical preparation for professional activity and provide recommendations; simulation – to develop the structure of the component; classification and systematisation – to organise knowledge about its implementation. The results confirm previous studies, while expanding the understanding of the main concepts: training, future physical education teacher, professional training, psychophysical training of future physical education teachers, pedagogical activity. The author of the article substantiates the importance of psychophysical training for professional activity, which includes a physical component, a psychological component, professional adaptability, development of the motivational and value-oriented sphere, means and methods of developing psychophysical readiness of higher education students for professional activity. The main criteria for psychophysical training of future physical education teachers include physical fitness, psychological stability, motivational and value-oriented sphere, intellectual abilities, communication skills and physiological indicators. Each of these criteria includes indicators that assess the level of awareness and importance of psychophysical fitness. The levels of fitness are assessed in three grades: low (adaptive), medium (reproductive) and high (creative). Conclusions. Psychophysical training of future physical education teachers is defined as an important component of professional activity, psychological and professional and applied physical training as it combines the development of physical abilities with the formation of psychological resilience. The educational trajectory of the future physical education teacher is complemented by the opportunity to conduct educational and cognitive, research activities along with sports and training activities, allowing students to increase their stress resistance, demonstrate psychological and pedagogical skills, and form professional and personal competencies of the future specialist in planning and organising educational, physical education and health, and mass sports activities in general secondary education institutions. The results of the study confirm the feasibility of introducing psychophysical training into the educational process and provide recommendations for their effective use.