Abstract:
В умовах реформування освіти в Україні, зокрема впровадження концепції Нової української шко- ли (НУШ), яка передбачає перехід до компетентнісного підходу в навчанні, дослідження ефективних
методів формувального оцінювання набуває особливої актуальності.
Метою дослідження є розроблення й апробація модельного інструментарію формувального оціню- вання в навчанні хімії, що сприятиме підвищенню якості освітнього процесу й розвитку ключових
компетентностей учнів.
Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, порівняльний аналіз формувального
й підсумкового оцінювання, педагогічний експеримент, анкетування учнів і вчителів, а також статис- тичний аналіз отриманих даних.
Результати дослідження свідчать про ефективність формувального оцінювання, яке зорієнтоване на
процес навчання, а не лише на кінцевий результат. Розроблено модельний інструментарій формуваль- ного оцінювання, що включає таке: чек-листи для лабораторних робіт, які дають учням змогу само- стійно контролювати правильність виконання дослідів та аналізувати власні дії; рефлексивні сторінки
в робочих зошитах, що спонукають учнів до самоаналізу, усвідомлення власних помилок і знаходження
шляхів їх виправлення; інформаційні листи досягнень учнів, які забезпечують зворотний зв’язок із
батьками й дають їм змогу активно долучатися до навчального процесу; систему двоетапного оціню- вання здобутих знань, що дає змогу учням покращити свої результати після корекції помилок і додат- кової роботи над матеріалом. Апробація запропонованих підходів у закладах середньої освіти підтвер- дила позитивний вплив модельного інструментарію на успішність учнів з хімії.
Висновки дослідження вказують на те, що впровадження розробленої моделі формувального оці- нювання сприяє покращенню мотивації учнів до навчання й розвитку критичного мислення. Таким
чином, ця модель може бути ефективно використана в сучасній освітній системі України.In the context of educational reform in Ukraine, particularly the implementation of the New Ukrainian
School (NUS) concept, which involves a transition to a competency-based approach to learning, research on
effective methods of formative assessment is becoming increasingly relevant.
The aim of the study is to develop and test a model toolkit for formative assessment in chemistry education,
which will contribute to improving the quality of the educational process and developing students’ key
competencies.
The research methods include an analysis of scientific and methodological literature, a comparative analysis
of formative and summative assessment, a pedagogical experiment, surveys of students and teachers, as well
as statistical analysis of the obtained data.
The research results indicate the effectiveness of formative assessment, which focuses on the learning
process rather than just the final outcome. A model toolkit for formative assessment has been developed,
which includes: checklists for laboratory work that allow students to independently monitor the correctness of experiments and analyze their actions; reflective pages in workbooks that encourage students to self-analyze,
recognize their mistakes, and find ways to correct them; student achievement reports that provide feedback to
parents and enable them to actively engage in the learning process; a two-stage knowledge assessment system
that allows students to improve their results after correcting mistakes and additional work on the material. The
pilot implementation of the proposed approaches in secondary education institutions confirmed the positive
impact of the model toolkit on students’ success in chemistry.
Сonclusions indicate that implementing the developed formative assessment model enhances students’
motivation for learning and fosters critical thinking. Thus, this model can be effectively applied in Ukraine’s
modern educational system
Description:
Ямборак, Р. С. Запорука успішного навчання хімії через інструментарії формувального оцінювання / Р. С. Ямборак // Педагогічні науки : зб. наук. праць / гол. ред. Л. А. Пермінова. – Івано-Франківськ : ХДУ, 2025. – Вип. 109. – С. 114-120.