ПРОБЛЕМА СИМФОНІЇ ДЕРЖАВИ ТА ЦЕРКВИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІДЕОЛОГЕМИ “МОСКВА – ТРЕТІЙ РИМ”

Abstract

Розпад Радянського Союзу та виникнення на його теренах нових незалежних держав гостро поставив питання про їх місце в світовому співтоваристві. Особливо гостро розпад СРСР позначився на долі Російської Федерації, яка постала перед світоглядним вибором шляхів розвитку своєї власної державності. Росія вкотре опинилася перед вибором: або рухатись до Європейського Союзу, проводячи політику модернізації за західними зразками, або ж втілювати власний особливий шлях розвитку. Розмірковуючи над витоками власної державності, культури та духовності, більшість російських політологів, істориків та церковних діячів почали звертатись до періоду формування централізованої Московської держави. Таким чином, основна увага була сконцентрована на аналізі ідеологеми “Москва – третій Рим”. Особливістю даної ідеологеми є глибоке поєднання релігійних та політичних мотивів. Оскільки релігійний есхатологізм є невід’ємним від імперського месіанізму, то звернення до ідеологеми “Москва – третій Рим” стало потребувати від керівництва Російської Федерації вирішення питання щодо симфонії держави та церкви. Від реального втілення цієї симфонії буде залежати те, чи зможе Росія в найближчому майбутньому постати як новий світовий центр, як “Третій Рим”. Відтак пошук відповіді на поставлене питання може дати розгляд процесу становлення та розвитку державноцерковних відносин в Росії крізь призму ідеологеми “Москва – третій Рим”.