БЛАГОУСТРІЙ ПОБУТУ ЯК ОЗНАКА УРБАНІЗОВАНОСТІ РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Abstract

У багатьох неурбанізованих регіонах України, особливо у пострадянський період, має місце так звана «незавершена» урбанізація. Це стосується, насамперед, малих міських поселень, які нерідко «консервують» сільські риси. Багатство ознак, за якими урбанізацію оцінюють з якісного погляду, дозволяє фахівцям розглядати житлові умови і наявність комунальної інфраструктури як важливі критерії у характеристиці реальної модернізованості побуту людей на певній території. Метою цієї статті є оцінка так званої «побутової» урбанізованості адміністративних утворень Херсонської області на підставі аналізу співвідношення міського і сільського житлового фонду (а отже, міської і сільської забудови), а також показників забезпеченості населення основними видами комунальної інфраструктури. У роботі були використані математико-статистичні, порівняльно-географічний, картографічний методи, авторами запропоновано методичну схему оцінки «побутової» урбанізованості. Аналіз дозволив зробити висновки про «недоурбанізованість» міського середовища у більшості адміністративних утворень Херсонської області, що суттєво корегує нинішню оцінку рівня їх урбанізації за часткою міського населення у бік його суттєвого зменшення. Во многих неурбанизированных регионах Украины, особенно в постсоветский период, имеет место так называемая «незавершенная» урбанизация. Это касается, прежде всего, малых городских поселений, нередко «консервирующих» сельские черты. Богатство признаков, по которым урбанизацию оценивают с качественной точки зрения, позволяет специалистам рассматривать жилищные условия и наличие коммунальной инфраструктуры в качестве важных критериев в характеристике реальной модернизированности быта людей на той или иной территории. Целью данной статьи является оценка так называемой «бытовой» урбанизированности административных территорий Херсонской области на основании анализа соотношения городского и сельского жилищного фонда (а значит – городской и сельской застройки), а также показателей обеспеченности населения основными видами коммунальной инфраструктуры. В работе использованы математико-статистические, сравнительно-географический, картографический методы, авторами предложена методическая схема оценки «бытовой» урбанизированности. Анализ позволил сделать выводы о «недоурбанизированности» городской среды в большинстве административных образований Херсонской области, что существенно корректирует сегодняшнюю оценку уровня их урбанизации по доле городского населения в сторону его существенного уменьшения. So called “incomplete urbanization” exists in many weakly urbanized regions of Ukraine, especially in the post-Soviet period. First of all it is about small-size urban settlements which often demonstrate “conservation” of rural characteristics. A number of characteristics, according to which urbanization is rated from a qualitative point of view, allows the specialists to determine the housing conditions and community infrastructure as the important criteria for real life modernization in a particular territory. The purpose of this article is to assess the so-called “amenity” urbanization of the administrative divisions of Kherson region based on an analysis of the ratio of urban and rural housing stock (it means urban and rural development) as well as indicators of the population’s availability to communal infrastructure. Mathematical and statistical, comparative geographical, cartographic methods were used in the research; the authors proposed a methodical scheme for assessing “amenity” urbanization. The analysis made it possible to draw conclusions about “unfinished urbanization” of the urban environment in most of the administrative divisions of the Kherson region. It substantially corrects today’s assessment of the level of urbanization by the share of the urban population in the direction of its significant decrease.