ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ І ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ : МАТЕМАТИКО-СТАТИСТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЗАЛЕЖНОСТІ ТА РЕГІОНАЛЬНИХ ВІДМІННОСТЕЙ

Abstract

У статті продемонстровано можливості використання регресійного аналізу для оцінки впливу забрудненості компонентів природи на захворюваність населення. На основі 17 показників у роз- різі адміністративних районів Житомирської області встановлено вибірковий характер впливу стану забрудненості окремих компонентів довкілля на кількісні характеристики та особливості поширення окремих видів захворюваності населення. Виявлено, що серед екологічних характе- ристик найсуттєвіший вплив на захворюваність населення у Житомирській області мають такі показники, як щільність викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 1 км2 та утво- рення відходів І–IV класів небезпеки. За формулами регресійної залежності визначено ймовірні зміни показників захворюваності в разі зростання чи зменшення параметрів стану довкілля. В статье раскрыты возможности использования регрессионного анализа для оценки влияния загрязненности компонентов природы на заболеваемость населения. На основании 17 показа- телей в разрезе административных районов Житомирской области установлен избирательный характер влияния загрязненности отдельных компонентов окружающей среды на количествен- ные характеристики и особенности распространения отдельных видов заболеваемости населения. Установлено, что среди экологических характеристик наиболее существенное влияние на заболе- ваемость населения в Житомирской области имеют такие показатели, как плотность выбросов загрязняющих веществ в атмосферный воздух на 1 км2 и образование отходов I–IV классов опас- ности. По формулам регрессионной зависимости определены возможные изменения показателей заболеваемости в случае увеличения или уменьшения параметров состояния окружающей среды. The article demonstrates the possibility of using regression analysis to assess the influence of nature components pollution on the morbidity of population. The selective nature of the impact of the pollution condition of certain environment components on the quantitative characteristics and the peculiarities of distribution of certain types of population morbidity is determined on the basis of 17 indicators in the context of the administrative districts of Zhytomyr region. It was revealed that among the ecological characteristics such indicators as the density of pollutants emissions in the air per 1 km2 and the formation of waste of I-IV classes of danger have the most significant impact on the population morbidity in Zhytomyr region. According to the regression dependence formulas, probable changes in the morbidity rate in case of growth or decrease of environmental parameters are defined.