МАРКЕРИ ІМПЛІЦИТНОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Abstract

У статті розглянуто проблему імпліцитності художнього тексту на матеріалі оповідання Ф.С. Фіцджеральда “The Curious Case of Benjamin Button” («Загадкова історія Бенджаміна Баттона»). Імпліцитність художнього тексту представлена імплікативним простором, який є системою маркерів імпліцитності, упорядкованих між собою у межах семантики аналізованого тексту. Маркери імпліцитності (фонографічні, морфологічні, синтаксичні, лексичні та стилістичні) є актуалізаторами імплікативного простору художнього тексту. В статье рассматривается проблема имплицитности художественного текста (на материале рассказа Ф.С. Фицджеральда «Загадочная история Бенджамина Баттона»). Имплицитность художественного текста представлена импликативным пространством, которое есть системой маркеров имплицитности, упорядоченных между собой в рамках семантики анализированного текста. Маркеры имплицитности (фонографические, морфологические, синтаксические, лексичесике и стилистические) являются актуализаторами импликативного пространства художественного текста. The article touches upon the problem of implicitness in a literary text (case study “The Curious Case of Benjamin Button” by F.S. Fitsgerald). The implicitness of a literary text is presented by an implicative space which is a system of some markers that are disposed against each other into the integral sense bearing whole within the bounds of text semantics. The indicators of implicates (phonographic, morphologic, syntactic, lexical and stylistic) are triggers of the implicative space in a literary text.