ДВОЙНАЯ АКТУАЛИЗАЦИЯ КАК СРЕДСТВО СОЗДАНИЯ ВЫРАЗИТЕЛЬНОСТИ В ПРОЗЕ М. ЦВЕТАЕВОЙ И Б. ПАСТЕРНАКА

Abstract

В статье рассматривается прием двойной актуализации как одно из средств создания выразительности в прозаических произведениях М. Цветаевой и Б. Пастернака. В приеме двойной актуализации компонентов фразеологизма выделяем несколько разновидностей: в контексте представлено параллельное употребление слова в свободном значении и в качестве компонента устойчивого словосочетания; буквализация одного или нескольких компонентов фразеологизма; одновременная реализация идиоматического, образного плана сочетания и его прямого значения. В статье также делается попытка определить, с какой стилистической целью авторы используют семантическую двуплановость слов и словосочетаний. У статті розглянуто прийом подвійної актуалізації як один із засобів створення виразності в прозових творах М. Цвєтаєвої та Б. Пастернака. У прийомі подвійної актуалізації компонентів фразеологізму виділяється декілька різновидів: у контексті подано паралельне вживання. Слова з вільним значенням і як компонента стійкого словосполучення; буквалізація одного чи декількох компонентів фразеологізму; одночасна реалізація ідіоматичного, виразного плану, сполучення і його прямого значення. У статті також зроблено спробу визначити, з якою стилістичною метою автори використовують семантичну двоплановість слів і словосполучень. The given article considers the device of double actualization as one of the means of creafing expressiveness in prosaic works of M. Tsvetayeva and B. Pasternak. We distinguish several varieties of the device of double actualization of the components of a phraseologism : the context presents a parallel usage of a word in its literal and phraseologically bound meaning; one or several components of a phraseologism are used in their literal meanings. The figurative and the literal planes of the meaning of a component of the phraseological unit are realized simultaneously. The article also an attempt is made to define with what stylistic purpose the authors make use of semantically bilateral character of works and word-combinations.