РІЗНОВИДИ СУЧАСНОГО ЕПІЧНОГО ДИСКУРСУ ТА ЇХ МОВНА СПЕЦИФІКА

Abstract

Стаття розглядає реалістичний, модерністський, постмодерністський дискурси як різновиди сучасного епічного дискурсу, охарактеризовує їх мовну специфіку, а саме: притаманні реалістичному дискурсу об'єктна і суб'єктна організація тексту, специфічна система внутрішньо текстових висловів, що виражається на рівні ритмічної організації тексту, наявність імпліцитного читача, відсутність метафори та використання метонімії і синекдохи у зображені персонажів; специфіку модерністського дискурсу: риторичність, текстуальність, поетичність, потік свідомості, внутрішні рефлексії, внутрішні моно - і діалоги, невласне-пряме мовлення, текстові концепти; характерні для постмодерністського дискурсу колажність, фрагментарність, інтертекстуальність, децентрація, подвійне кодування, гіпертекстуальність, самореференційність, які формують його концептосферу. Статья рассматривает реалистический, модернистический, постмодернистический дискурсы как разновидности современного епического дискурса, характеризует их языковую специфику: свойственные реалистическому дискурсу объєктнивная и субъективная организация текста, специфическая система текстовых высказываний, что выражается на уровне ритмической организации текста, наличие имплицитного читателя, отсутствие метафоры и использывание метонимии и синекдохи в изображении персонажей; специфика модернистского дискурса: риторика, текстуальность, поэтичность, поток сознания, внутренняя рефлексия, внутренние моно- и диалоги, непрямая речь, текстовые концепты; характерные для постмодернистского дискурса фрагментарность, интертекстуальность, двойное кодирование, гипертекстуальность, самореференциальность, которые формируют его концептосферу. This article deals with realistic, modern, postmodern discourses as types of epic discourse, characteristic of their language specificity: subjective and objective text’s organization, specific system of text’s utterances, imposing rhythmical textual unity, presence of implicit reader, using metonymy and avoiding metaphor while describing personages. In the article peculiar features of modern discourse are defined: rhetorics, textuality, poetic features, stream of consciousness, inner mono- and dialogues, inner reflextion, reported speech, textual concepts, fragmentation, intertextuality, double coding, hypertextuality, self-reference which forms concept sphere of postmodern discourse.