ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНИХ ТИПІВ ІМПЕРАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ В АНГЛОМОВНІЙ ПОЕЗІЇ

Abstract

У статті розглядаються семантико-прагматичні типи імперативних конструкцій, що функціонують у поетичному мовленні. Поетичне мовлення як різновид художнього спілкування характеризується поділом на художні мовленнєві акти. Семантика імперативних конструкцій та їх дискурсивна складова, обумовлена прагматичною спрямованістю поетичного тексту та інтенціями його автора, дозволяють виокремити три основні художні мовленнєві акти з різним ступенем категоричності: наказ, порада, прохання. У межах кожної з окреслених груп виділяємо підтипи, які притаманні англомовній поезії ХХ століття. В статье рассматриваются семантико-прагматические типы императивных конструкций, которые функционируют в поэтической речи. Поэтическая речь как разновидность художественного общения характеризуется делением на художественные речевые акты. Семантика императивных конструкций и их дискурсивная составляющая, обусловленная прагматической направленностью поэтического текста и интенциями его автора, позволяют выделить три основных художественных речевых акта с разной степенью категоричности: приказ, совет, просьба. В каждой из выделенных групп определяем подтипы, которые характерны для англоязычной поэзии ХХ века. This article deals with semantic and pragmatic types of imperative constructions that function in poetic speech. Poetic speech as a kind of literary communication is characterized by the division into literary speech acts. The semantics of imperative constructions and their discourse constituent caused by pragmatic orientation of a poetic text and intentions of its author, allow to define three main literary speech acts with different degree of categoricity: order, advice, request. Within each of the defined groups we differentiate subtypes which are typical to English-speaking poetry of the 20th century.