ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ВТОРИННИХ СВІТІВ ФЕНТЕЗІ: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ

Abstract

Стаття присвячена дослідженню лексико-стилістичних засобів вербалізації вигаданих вторинних світів фентезі, наявність яких у текстах даного жанру постає інваріантною ознакою на рівні хронотопу. В результаті контекстуального аналізу англомовних текстів фентезі Й. Колфера і М. Баклі та їх українських перекладів встановлено, що лексичними одиницями, які підкреслюють реалістичність вигаданих світів фентезі, постають хронотопні маркери, зокрема маркери реального часу і маркери фантастичного часу; жанрово-марковані елементи, що сприяють реалістичності зображеного вторинного світу; та інші лексичні одиниці, у тому числі у персонажному контексті. Перекладознавчий аналіз оригіналів і перекладів текстів демонструє труднощі відтворення зазначених лексико-стилістичних одиниць, способи і прийоми перекладу, ступінь еквівалентності / адекватності цих одиниць у перекладі; пропонуються шляхи досягнення адекватності перекладу з урахуванням семантики вихідних одиниць, контексту і ширше – жанру тексту. Серед проаналізованих в перекладознавчому аспекті лексико-стилістичних одиниць зустрічаються оказіоналізми, які в текстах фентезі функціонують в якості квазіреалій – одиниць,інваріантних для цього жанру. Статья посвящена исследованию лексико-стилистических средств вербализации выдуманных вторичных миров фэнтези, наличие которых в текстах этого жанра является инвариантным признаком на уровне хронотопа. В результате контекстуального анализа англоязычных текстов фэнтези Й. Колфера и М. Бакли, а также их украинских переводов установлено, что лексическими единицами, которые подчеркивают реалистичность выдуманных миров фэнтези, являются хронотопные маркеры, в частности маркеры реального времени и маркеры фантастического времени; жанрово-маркированные элементы, которые подчеркивают реалистичность изображенного вторичного мира; и другие лексические единицы, в том числе в персонажном контексте. Переводоведческий анализ оригиналов и переводов текстов демонстрирует трудности воссоздания указанных лексико-стилистических единиц, способы и приемы перевода, степень эквивалентности / адекватности переводов с учетом семантики единиц исходного текста, с учетом контекста и шире – жанра текста. Среди проанализированных в переводоведческом аспекте лексико-стилистических единиц встречаются окказионализмы, которые в текстах фэнтези функционируют в качестве квазиреалий – единиц, инвариантных для этого жанра. The article highlights the investigation of lexical and stylistic means of imaginary secondary worlds’ verbalization in fantasy texts. The presence of these lexical units in texts is the invariant feature of this genre at the chronotopical level. The contextual analysis of the English texts of fantasy by E. Colfer and M. Buckley and there Ukrainian translations is carried out. As a result lexical units that accentuate believability of imaginary secondary worlds of fantasy have been found out. They are chronotopical markers, specifically real time markers and fantastic time markers; also genre marked lexical units that accentuate believability of a secondary world; and other lexical units in personage context particularly but not exclusively. Translational analysis of the source texts (ST) and the target texts (TT) reveals difficulties which appear while rendering the denoted lexical and stylistic units, exposes translational procedures and techniques, and defines the degree of equivalency / adequacy of these units in translation. In the article the ways of producing an adequate translation are suggested with account of meaning of ST lexical units, their contexts and finally the genre of the text. Among the denoted lexical and stylistic units analyzed in the article there are nonce words studied from translational perspective. Nonce words are invariant lexical units for fantasy genre and are used in texts as realias-quaz, toponyms-quaz, charactonyms etc. As a rule nonce words prove to be difficult for rendering inasmuch as one should consider their meaning, actual objects they refer to, also stylistic nuances as well as a form. The invariant genre elements of fantasy that serve for adequate TT are determined in chronotopical, personage, lexical and semantic contexts. For adequate rendering of fantasy texts it’s necessary not to substitute realias-quaz and genre marked lexical units for unmarked lexical units and vice versa as it leads to the destruction of the author’s message and may bring changes into lexical and semantic context as well as into chronotopical one.