dc.description.abstract |
У статті стверджується, що різні типи текстів (фейлетон, репортаж, глоса і памфлет) вже стали об’єктом вивчення сучасних наукових розвідок; доводиться, що жанр «фейкових» новин належить до публіцистичних текстів соціально-критичного спрямування, що під час створення «фейкових» новин автор вирішує низку тактичних завдань; згадується, що однією із специфічних рис «фейкової» новини постає інконгруентність як когнітивний механізм утворення комічного смислу; надається посилання на останнє ґрунтовне дослідження «фейкових» новин, виконане у руслі лінгвокогнітивного та комунікативно-прагматичного параметрів, й пояснюється, що намір адресанта «фейкової» новини полягає у створенні контакту з реципієнтом задля інфотейнменту; з’ясовується етимологія слова «фейк», яке корінням сягає у розвиток германських мов; наводяться його синоніми, екстралінгвальні чинники його виникнення та чотири позиції, з якими наразі значення й уживання лексичної одиниці «фейк» корелює; згадується, що фраза «фейкова новина» набула титулу фрази 2017 року за результатами друкарського будинку Коллінз; доводиться, що «фейкова» новина – це обман, повністю чи частково вигадана інформація про події, видатних особистостей; презентуються сім типів «фейкових» новин; історичні передумови розвитку функцій «фейкових» новин подаються як історична ретроспектива аналізу прикладів «фейкових» новин на матеріалі публіцистичних нотаток; доводиться, що всі «фейкові» новини базуються на розповсюджені брехні; у центрі уваги «фейкових» новин відомі люди, видатні події; визначено домінантні функції «фейкових» новин (розважальна, дискредитація опонента, знаряддя інформаційної війни). В статье утверждается, что различные типы текстов (фельетон, репортаж, глосса и памфлет) уже стали объектом изучения современных научных исследований; доказывается, что жанр «фейковых» новостей относится к публицистическим текстам социально-критического направления, что во время создания «фейковых» новостей автор решает ряд тактических задач; упоминается, что одной из специфических особенностей «фейковой» новости является инконгруентность как когнитивный механизм создания комического смысла; делается ссылка на последнее комплексное исследование «фейковых» новостей, выполненное в русле линвокогнитивного и коммуникативно-прагматического параметров, и объясняется, что намерение адресанта «фейковой» новости сориентировано на установление контакта с реципиентом з целью инфотейнмента; определяется этимология слова «фейк», развитие которого связано с развитием германских языков; приводится синонимический ряд слова «фейк», экстралингвистические факторы его возникновения и четыре позиции, с которыми сегодня связано значение и употребление лексической единицы «фейк»; упоминается, что фраза «фейковая новость» приобрела титул фразы 2017 года по результатам издательского дома Коллинз; доказывается, что «фейковая» новость – это обман, полностью или частично выдуманная информация о событиях, известных личностях; описуется семь типов «фейковых» новостей; исторические предпосылки развития функций «фейковых» новостей представлены как историческая ретроспектива анализа примеров «фейковых» новостей на материале публицистических заметок; доказывается, что все «фейковые» новости базируются на распространении лжи; в центре внимания «фейковых» новостей известные люди и события; определяются доминантные функции «фейковых» новостей (развлекательная, дискредитация оппонента, орудие информационной войны). The article states different types of texts (feuilleton, report, glossа and pamphlet) have already been investigated; proves the genre of “fake” news belongs to publicistic texts of socio-critical orientation, while creating “fake” news the author solves a series of tactical tasks; mentions one of specific features of “fake” news is incongruity as a cognitive mechanism of the comic sense creation; makes a reference to the latest complex studying of “fake” news (linguistic, cognitive, communicative and pragmatic parameters), the intention of the addresser of the “fake” news is oriented into establishing a contact with the recipient to entertain him; defines the etymology of the word “fake”, the development of which is deeply tied with Germanic languages; presents synonyms for the word “fake”, extralinguistic factors of its evolution and four items which correlate with its meaning and usage; mentions the term “fake” news is regarded to be “the word of the year” by Publishing house Collins; states “fake” news is swindling, fully or partly imaginary information about social events, real personalities; describes seven types of “fake” news; historical background of the development of “fake” news functions are presented as historical retrospective of the analysis of “fake” news (the case study of publicistic notes); proves all “fake” news are based on lie spreading; in the center of “fake” news are celebrities and key events; outlines dominant functions of “fake” news (entertaining, discredit of the opponent, the tool of information war). |
uk_UA |