СТАН ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ТУЛЯРЕМІЮ У ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Abstract

За архівними даними ензоотичними по туляремії районами у Херсонській області вважалися Бериславський та Горностаївський. В 4-х прибережних селах цих районів 1949 році зареєстрована епізоотія туляремії серед водяних польовок, що стало причиною захворювання серед людей (18 випадків). Впродовж 20 років вважалося, що вогнище туляремії на острові Бірючьому згасло. Але у вересні 2017 року фахівці лабораторії обстежили острів Бірючий, де було відловлено 90 мишовидних гризунів. Увесь зібраний матеріал дослідили класичними і молекулярно-генетичним (ПЛР) методами. Завдяки останьому в крові землерийок білозубок (мідниці) знайдено фрагменти ДНК Francisella tularensis. Після накопичення збудника на біопробних мишах, фрагменти ДНК туляремії виявлені повторно. Кількісне визначення копій фрагментів ДНК показало, що в піддослідних гризунів їх більше, ніж у позитивних контролях. Але ізолювати живу культуру туляремії навіть після накопичення на білих мишах не вдалося. По архивным данным энзоотическими по туляремии районами в Херсонской области считались Бериславский и Каховский. В 4-х прибрежных селах этих районов 1949 году зарегистрирована эпизоотия туляремии среди водяных полевок, что стало причиной заболевания среди людей (18 случаев). В течении 20 лет считалось, что очаг туляремии на острове Бирючий исчез. Но в сентябре 2017 специалисты лаборатории обследовали остров Бирючий, где было отловлено 90 мышевидных грызунов. Весь собранный материал исследовали классическими и молекулярно - генетическим (ПЦР) методами. ПЦР доказал, что в крови землероек белозубок (чаши) найдены фрагменты ДНК Francisella tularensis. После накопления возбудителя на биопробных мышах, фрагменты ДНК туляремии обнаружены повторно. Количественное определение копий фрагментов ДНК показало, что у подопытных грызунов их больше, чем в положительных контролях. Но изолировать живую культуру туляремии даже после накопления на белых мышах не удалось. According to archival data, enzootic tularemia regions in the Kherson region considered Beryslavsky and Gornostaevsky. In the 4 coastal villages of these areas in 1949, an epizootic of tularemia was reported among waterfowl, which became the cause of the disease among people (18 cases). Over the course of 20 years it was thought that the center of tularemia on the island of Biryushi was extinguished. But in September 2017, laboratory experts examined the island of Biring, where 90 mouse rodents were caught. All collected material was investigated by classical methods and molecular-genetic, thanks to which fragments of DNA of Francisella tularensis were found in the blood of shingles of white knuckles (knots). After accumulation of the pathogen in the biomedical mice, fragments of DNA of tularemia were detected repeatedly. Quantitative determination of copies of DNA fragments showed that in the test specimens they were more than positive controls. But we did not succeed in isolating the living culture of tularemia even after accumulation on white mice.