Віктор Петров та його діяльність в Інституті історії матеріальної культури ВУАН (1930-ті рр.)

Abstract

Висвітлено маловідомі сторінки інтелектуальної біографії визначного українського вченого-гуманітарія та письменника Віктора Петрова (В. Домонтовича). У статті висвітлено внесок науковця в теорію та практику вітчизняної археології – вивчення трипільської, зарубинецької та черняхівської археологічних культур, питання історії первісності й середньовіччя тощо. Доведено, що В. Петров прийшов в археологію внаслідок реорганізаційних процесів, які охопили радянську науку наприкінці 1920-х – першій половині 1930-х рр., а не в пошуках безпечнішої сфери діяльності, як вважає більшість його біографів.В. Петров зробив суттєвий внесок у вивчення пам’яток трипільської археологічної культури. Науковець першим звернув увагу на трипільські протоміста, виділив й інтерпретував пізньотрипільські пам’ятники, так званого “городського тип”у тощо.Науковець як керівник сектору слов’яно-руської археології Інституту археології АН УРСР уперше в історії вітчизняної археології став автором ідеї та ініціатором проекту створення колективу дослідників для вивчення зарубинецької та черняхівської культур. Автор исследовал малоизвестные страницы интеллектуальной биографии выдающегося украинского ученого-гуманитария и писателя Виктора Петрова (В. Домонтовича). В статье освещен его вклад в теорию и практику отечественной археологии – изучение трипольской, зарубинецкой и черняховской археологических культур, вопросы истории первобытного общества, средневековья и др. Доказано, что В. Петров пришел в археологию вследствие реорганизационных процессов, которые охватили советскую науку в конце 1920-х – первойполовине 1930-х гг., а не в результатепоиска безопасной сферы деятельности, как считает большинство его биографов. В. Петров сделал существенный вклад в изучение памятников трипольской археологической ультуры. Ученый одним из первых обратил внимание на трипольские протогорода, выделил и интерпретировал позднетрипольские памятники так называемого “городского типа”. Ученый как руководитель сектора славяно-русской археологии Института археологии АН УССР впервые в истории отечественной археологии стал автором идеи и инициатором проекта создания коллектива исследователей зарубинецкой и черняховской археологических культур. The author investigates the unknown pages of intellectual biographies of prominent Ukrainian scientist, humanist and writer Viktor Petrov (V. Domontovych). The article highlights the contribution of scientists in the theory and practice of national archeology – studyingTrypillya, Zarubintsy and Slavic archaeological culture, on the history of primitive and medievaland other. It is proved that V. Petrovcame in archeologydue to reorganization processes, covering Soviet sciencein the late 1920s – early 1930s, not in search of saferareas asmost of his biographerssays. The beginning of the 1930 s was marked by ideological and organizational transformations of the Soviet Human Sciences. Common with all Soviet scientists V. Petrov tried to study the Marxist-Leninist methodology and applied it in his research. As a result of the change process, which covered Soviet science, V. Petrov started his activities in the field of archeology, it opened for him the new opportunities and prospects. He was not the only theoretical scientist, but also the gifted scientist-practitioner and he made a significant contribution to the prewar archeology.