Research of psychophysiological features of response to stress situations by future sailors

Abstract

The purpose of the article is to study the dominant coping-strategy of the personality and indicators of well-being, activity and mood of junior and senior cadets-sailors; holding a comparative analysis of psychophysiological changes after a long voyage. The following methods were used: observation, conversation, methodology “Indicator of coping-strategies”, methodology “Wellbeing-activity-mood”. It is defined that the leading coping-strategy for junior cadets is the search for social support and for senior cadets – avoiding problems. Comparative characteristics of the indicators of well-being, activity and mood demonstrates a decrease after cadets’ long-term floating practice indicators of well-being, health complaints; an increase of activity indicators, as the need to be more energetic in finding solutions to life’s problems. A decrease of mood indicators was recorded in respondents as an indicator of dissatisfaction with oneself. It has been substantiated that the value of the study is the identification of the connection between the elements of maladjustment and the fact of being in a long voyage. The need for further research of psychophysiological parameters, behavioral models of future sailors is indicated. The prospects for the study of psychophysiological parameters of a cadet-sailor are indicated, taking into account the type of his professional duties. El objetivo del artículo es estudiar la estrategia dominante de afrontamiento y los indicadores de bienestar, actividad, estado de ánimo de cadetes navales de los primeros y últimos cursos; realizar el análisis comparativo de cambios psicofisiológicos después de un largo crucero. Los métodos utilizados: observación, conversación, metodología “Indicador de estrategias de afrontamiento”, metodología “Bienestar-actividad-estado de ánimo”. Se determinó que la estrategia principal de afrontamiento de los cadetes de primeros cursos es la búsqueda de apoyo social y de los últimos es la evitación de problemas. La característica comparativa de indicadores de bienestar, actividad y estado de ánimo demuestra la disminución de indicadores de bienestar de cadetes después de larga práctica de navegación; el aumento de los indicadores de actividad como necesidad de ser más enérgicos en la búsqueda de soluciones de problemas de la vida, la disminución de indicadores del estado de ánimo como indicador de la insatisfacción de sí mismos. Se argumentó que el valor de la investigación es la identificación de la relación entre los elementos de inadaptación y la navegación duradera. Se indicó la necesidad y las perspectivas de los estudios posteriores de parámetros psicofisiológicos, modelos de comportamiento de futuros navegantes tomando en cuenta sus deberes profesionales. Мета статті полягає у вивченні домінуючої копінг-стратегії особистості і показників самопочуття, активності і настрою у курсантів-моряків молодших і старших курсів; проведенні порівняльного аналізу психофізіологічних змін після тривалого рейсу. Використано методи: спостереження, бесіда, методика “Індикатор копінг-стратегій”, методика “Самопочуття-активність-настрій”. Безумовно, що провідною копінг-стратегією у курсантів молодших курсів є пошук соціальної підтримки, а у курсантів старших – уникнення проблем. Порівняльна характеристика показників самопочуття, активності і настрою демонструє зниження у курсантів після тривалої плавпрактики показників самопочуття, скарги на здоров’я; підвищення показників активності, як необхідність бути енергійніше в пошуку вирішення життєвих проблем. Зафіксовано в респондентів зниження показників настрою, як індикатора невдоволення собою. Обґрунтовано, що цінністю дослідження є встановлення зв’язку елементів дезадаптації з фактом перебування в тривалому плаванні. Вказано на необхідності подальших досліджень психофізіологічних параметрів, поведінкових моделей майбутніх моряків. Зазначено перспективи дослідження психофізіологічних параметрів курсанта-моряка з урахуванням виду його професійних обов’язків.